Реклама на сайте Связаться с нами
Українська еліта

Боровиковський Володимир Лукич

(1757 — 1825)

Художник-пopтрeтист

На главную
Українська еліта

Володимир Лукич Боровиковський — видатний український і російський живописець-портретист, академік Петербурзької Академії мистецтв (з 1795 p.).

Народився 4 серпня 1757 р. в Миргороді, на Полтавщині, в родині козака. Малювати вчився у батька і дядька — іконописців. Рання творчість В. Боровиковського пов'язана з Україною. Це картини релігійного змісту, портрет полковника П. Я. Руденка та ін. У 1788 р. він переїхав до Петербурга, де спочатку користується порадами і консультаціями Д. Г. Левицького, а з 1792 р. — І. Б. Лампі.

З 1802 р. В. Л. Боровиковський — радник Академії мистецтв. Художник підтримував близькі стосунки з діячами культури свого часу — письменником В. В. Капністом, поетом Г. Р. Державіним, архітектором М. О. Львовим.

На початку 90-х років XVIII ст. поряд з композиціями на релігійні сюжети він написав низку мініатюр (портрет В. В. Капніста), а також близькі до них за характером виконання інтимні портрети ("Лізонька та Дашинька", 1794), де на противагу офіційному становому портрету розробляє тип зображення "приватної" людини з її простими, природними почуттями, що найповніше розкриваються в невимушеній обстановці домашнього інтер'єру чи у природному оточенні. Володимир Боровиковський прославився тим, що створив новий тип жіночого портрету. Його неодмінна особливість — пейзажний фон, де, як правило, розміщується погруддя моделі. Портрети 90-х років — найкращі в доробку живописця, вони просякнуті поезією і дуже ліричні. На ліричних образах Боровиковського найяскравіше в російському мистецтві позначилися ідеї сентименталізму (хоча образотворче мистецтво широко не зверталося до цього напряму). Риси сентименталізму особливо виявилися в жіночих портретах другої половини XVIII ст., в яких живо й свіжо схоплено індивідуальний образ моделі, що поєднується із загальним ідилічним настроєм. Це портрети В. І. Арсеньєвої (1795), М. І. Лопухіної (1797), Е. А. Наришкіної (1799), сестер А. Г. і В. І. Гагаріних (1802).

На початку XIX ст. твори В. Л. Боровиковського під впливом класицизму стають більш стриманими за настроєм (парадні портрети Павла І (1800), князя А. Б. Куракіна (1801—1802)). Тут живописна майстерність автора поєднується з правдивою характеристикою моделі.

Під впливом патріотичного піднесення, викликаного Вітчизняною війною 1812 р., В. Л. Боровиковський у портретах М. І. Долгорукої, А. Л. Сталь, І. А. Безбородька та інших відомих осіб прагнув передати благородство, людську гідність, героїчність. Він створив близько 200 портретів своїх сучасників. Деякі його твори зберігаються в музеях України. Помер В. Л. Боровиковський 18 квітня 1825 р. в Петербурзі.

bigmir)net TOP 100