Реклама на сайте Связаться с нами
Українська еліта

Бортнянський Дмитро Степанович

(1751 — 1825)

Композитор, музикознавець, диригент

На главную
Українська еліта

Дмитро Степанович Бортнянський народився у Глухові, де в місцевій співацькій школі здобув початкову музичну освіту. Мав сильний голос, обдаровану музикальність, за що і був відібраний до Петербурга у Придворну хорову капелу, навчання в якій проводив відомий італійський композитор, аранжувальник Бальдассаре Галуппі. Саме Б. Галуппі за вказівкою цариці Єлізавети Петрівни відвозить Д. Бортнянського на навчання до Італії. Тут і було поставлено перші опери Дмитра Бортнянського, написані на італійські лібретто "Креонот", "Алкід", "Квінт Фабій".

У 28-річному віці Дмитро Бортнянський повернувся до Петербурга і став придворним капельмейстером, а згодом (1796) — керівником Придворної капели, яку складали переважно вихованці Глуховської співацької школи. У Петербурзі вийшла друком (1782) його "Херувимська", а через два роки (1784) — триголосий хор "Хай виправиться молитва моя".

У Петербурзі Д. Бортнянський пише такі відомі опери та інструментальні твори, як "Сокіл" (1786), "Син суперник, або Сучасна Стратоніка" (1787), пасторальну комедію "Свято сеньйора" (1786), багато романсів, інших музичних творів.

Д. Бортнянський багато концертує, його твори виконує відоме Петербурзьке філармонічне товариство, він працює головним цензором видань усіх музичних духовних творів.

Видатний композитор і музикознавець стає автором гімну "Співець у стані руських воїнів", присвяченого подіям війни 1812 року.

Незадовго до смерті Дмитро Бортнянський розпочав роботу над підготовкою до видання повного зібрання своїх творів, вкладаючи у це всі свої кошти, майно, однак встиг видати лише частину власних творів. Серед них кращі хорові концерти, які він написав ще в молодості, зокрема "Духовні концерти на чотири голоси", переглянуті і знову виправлені Д. Бортнянським.

Помер Д. С. Бортнянський у Петербурзі 10 жовтня 1825 p., а десятитомне видання його творів за редакцією П. І. Чайковського побачило у світ лише у 1882 р.

Життя і творчість Дмитра Степановича Бортнянського тісно пов'язані з Глуховською співацькою школою, яка дала світові також таких велетів духовної, музичної культури, як М. Березовський, А. Ведель. Існує припущення, що в цій школі навчався Григорій Сковорода.

Ще за життя Д. Бортнянського його церковно-вокальна, хорова музика, опери, в яких послідовно і логічно простежувався зв'язок з українським духовним співом, літургійним співом українських православних церков, користувалася великою популярністю. Його твори приваблювали слухачів простотою і народною мелодійністю, поєднуючи в собі елементи народного кобзарського мистецтва, українського хорового співу. Д. Бортнянський не лише утвердив такий спів, як українську традицію в репертуарі петербурзької Придворної хорової капели, а й заклав підвалини хорового співу, багатоголосого хору в Росії.

Творча музична спадщина Д. Бортнянського налічує 35 чотириголосих хорових концертів, десятки так званих дворових концертів, літургій, духовних творів з рефреном для змішаного твору тощо.

Дмитро Степанович Бортнянський був тим духовним, музичним генієм, який сягав своїм корінням глибин української культури. Його музичні традиції пізніше успадкували і розвинули видатні українські композитори М. Лисенко, К. Стеценко, М. Леонтович, Л. Ревуцький, Б. Лятошинський та ін.

bigmir)net TOP 100