Реклама на сайте Связаться с нами
Українська еліта

Бунге Микола Андрійович

(1842 — 1914)

Хімік

На главную
Українська еліта

Микола Андрійович Бунге народився 3 грудня 1842 р. в сім'ї військового інженера. Уже через рік унаслідок хвороби батька вся його сім'я переїхала до села поблизу Варшави, де Микола провів перші 12 років свого життя. З 1857 р. займався його вихованням і дав дорогу у майбутнє брат батька — Микола Християнович Бунге, чудовий економіст, державний і громадський діяч, професор.

Сім'я Бунге, судячи з присвоєного їй герба, шведського походження. У середині XVIII ст. Георг-Фрідріх Бунге, прадід Миколи Андрійовича, поселився у Києві і започаткував Київську династію роду Бунге, яка складається з нащадків його восьми синів і чотирьох дочок. Георг-Фрідріх навчався в Німеччині, де отримав атестат фармацевта у привілейованого аптекаря-лікаря. На той час поняття "хімія" і "аптека" мали тотожне значення. У Києві він відкрив аптеку. Зауважимо, що тільки чотири покоління Бунге дали світу вісім лікарів-хіміків. Уже це свідчить про те, що потяг Миколи Андрійовича до хімії — явище досить не випадкове. До речі, його тітка Єлизавета, рідна сестра батька вченого, мала серйозну хімічну освіту і володіла величезною хімічною бібліотекою, в якій були найкращі на той час журнали і твори з хімії. Після її смерті бібліотеку успадкував Микола Андрійович, частину якої він передав до бібліотеки Університету св. Володимира в Києві, а частину — до Київського політехнічного інституту.

Закінчивши І Київську гімназію, Микола Андрійович у 1861 р. вступає до Університету св. Володимира в Києві на природниче відділення фізико-математичного факультету. В цьому ж році виходить його перша стаття в єдиній на той час київській газеті "Киевский телеграф" на захист іспитів за системою Пирогова під псевдонімом М. А. Шатун.

З першого курсу навчання найулюбленішою наукою Миколи Андрійовича була хімія. Ще два напрями, які цікавили майбутнього вченого, — це анатомія людини і сільське господарство. У 1863 р. професором Тютчевим, магістром хімії, одним з перших викладачів молодого Миколи Андрійовича, були відкриті практичні заняття в хімічній лабораторії. Саме там майбутній вчений виконав свою першу роботу з органічної хімії. Потрібно було приготувати велику кількість етилену для газової машини механічного кабінету. Хоча спроба була невдалою, та сам фактор глибокої зацікавленості предметом зблизив молодого студента з професором Тютчевим, який надалі до кінці свого життя ставився до нього доброзичливо і дружньо. Хімічні досліди майбутнього вченого не обмежувались тільки університетською лабораторією. Вдома, на кухні він влаштував свою лабораторію, в якій було виготовлено багато різних неорганічних препаратів.

Перу студента М. Бунге належить кілька статей на злободенні теми. Наприклад, він розглядав питання, що стосувались викладання іноземних мов в університеті.

У 1863 p. M. Бунге виконує свою першу наукову роботу, результати якої було надруковано. Метою роботи було вивчення дії амальгаму натрію на солі деяких металів — хлорне залізо, хлорний хром, хлорну ртуть, хлорне золото, хлористе, бромисте та йодисте срібло.

Студентські роки пролетіли в постійній роботі у хімічній лабораторії. В 1864 р. після благополучно зданих іспитів Микола Бунге отримує право на ступінь кандидата. А 30 жовтня 1865 p., згідно з поданням професора Тютчева, Радою університету його було затверджено стипендіатом для приготування до професорського звання.

Професорським стипендіатом Микола Андрійович перебуває два з половиною роки. У 1868 р. він блискуче захищає дисертацію "Про нітрозосполуки", після чого отримує ступінь магістра хімії.

Ці події вивели життєвий шлях молодого вченого на новий етап розвитку — поступове, але впевнене сходження вгору науковим шляхом. Як перспективну особистість М. Бунге 1 серпня 1868 р. було відряджено Міністерством народної просвіти за кордон на два роки для подальшого навчання і набуття нових знань. Але перебуванням за кордоном, переважно в Німеччині, він був не вдоволений. Підхід до науки і мислення зарубіжних учених були для нього чужими і незрозумілими. Як людина, що стрімко прагнула до вершин знання і науки, він не розумів пасивності і відчуженості іноземних науковців.

Ще перебуваючи за кордоном, разом з проблемами неорганічної хімії М. Бунге зацікавився питаннями електролізу органічних сполук. Ці досліди він продовжує вже у Києві після повернення з відрядження. У цій галузі вчений вивчає дію гальванічного струму на різні сполуки, встановив низку фактів для розуміння реакції, що відбувається на аноді під час електролізу хімічних сполук, подібно до води. Він перший звернув увагу на вплив сили струму і величини поверхні анода на результат електролізу.

З початку 1870 р. починається період активної діяльності М. А. Бунге: він стає доцентом на кафедрі технічної хімії, а вже у серпні цього ж року представляє на факультеті докторську дисертацію "До питання про електроліз хімічних сполук", після чого отримує ступінь доктора наук.

З осені 1871 p. M. А. Бунге починає викладати лекції з технічної хімії, які читав аж до 1903 р. Одночасно з цим завідує лабораторією технічної хімії і розпочинає заняття з якісного і кількісного аналізу. За час свого керування технічною лабораторією він зібрав велику хімічну бібліотеку, яка складалася переважно з літератури, присвяченій питанням аналізу газів.

Варто виокремити дві найважливіші праці М. А. Бунге з технічної хімії: перша присвячена дослідам над цукровою пліснявою, друга — хімічному очищенню дніпровської води. Саме він вперше довів, що в Україні можна використовувати хімічні методи очищення великої кількості води для пиття.

В одній із подорожей по Криму вчений звернув увагу на такий напрямок, як виноробство. За кордоном він познайомився з найновішими технологіями вироблення вина. Повернувшись додому, він пише роботу, яку було видано в 1871 р. під назвою "Про найновіші удосконалення у виноробстві. Застосування відцентрової сили у виноробстві. Провітрювання сусла: нагрівання вина". У спеціальному курсі технічної хімії М. А. Бунге вводить тему винокуріння з метою поширення наукових знань з цього питання. У 1876 р. він видає "Докладну програму з технічної хімії", в якій дає перелік літератури, потрібної для ретельного вивчення курсу технічної хімії.

Звання екстраординарного професора М. А. Бунге отримує 15 жовтня 1871 р. у віці 29 років. І вже через три роки (1874) стає ординарним професором. Такі успіхи молодого вченого дали йому можливість зайняти певне положення в суспільстві. З цього часу він починає активно працювати на ниві організаційної та громадської діяльності.

Стан цукрової промисловості — одна з тем, що дуже цікавила М. А. Бунге. У 1877 р. для урочистих зборів в Університеті св. Володимира він готує доповідь "Історія і сучасний стан цукрового виробництва". У 70—80-х роках XIX ст. він активно відвідує різноманітні промислові виставки (Віденська всесвітня промислова виставка, 1873, Паризька всесвітня виставка, 1879, 1890, Всеросійська Московська промислова виставка, 1882), після чого робить докладний аналіз побаченого. Виставка в Москві справила на вченого специфічне враження. Свої враження він виклав у нарисі "Південно-Західний Край на Всеросійській Промислово-Художній виставці в 1882 р. в Москві" (1883), де в лаконічній формі описав стан усіх галузей промисловості в тодішній Росії.

У 1870 р. професор П. П. Алексєєв створив Київське відділення Російського технічного товариства (КВРТТ), посаду голови якого він обіймав 3 роки. А в 1873 р. він передав цю посаду М. А. Бунге, який обіймав її впродовж 33 років. Робота в КВРТТ була одним з основних напрямів діяльності вченого. Впродовж 45 років під його керівництвом виходять "Записки з цукрової промисловості", одночасно з цим упродовж 33 років видається "Щорічник з цукрової промисловості". Вчений організував Смілянські технічні класи, школу десятників і курси кочегарів. За чималі заслуги перед товариством Миколі Андрійовичу було присуджено медаль вдячності і почесну медаль, а також було створено стипендію імені М. А. Бунге при Смілянських технічних класах. Однак учений брав безпосередню участь також у роботі інших товариств. У 1872 р. його було обрано товаришем голови, а в 1875 р. головою Київського товариства природознавців (КТП). У 1888 р. товариство обрало М. А. Бунге своїм почесним членом. Працюючи в КТП, він запропонував видавати актуальний на той час "Покажчик російської наукової літератури" і впродовж 12 років був його редактором.

Викладаючи курс хімічної технології в університеті і ретельно слідкуючи за літературою з цього питання, вчений мріє створити свій посібник з технічної хімії. Після плідної роботи над великою кількістю найновіших статейних матеріалів, він видає власну "Хімічну технологію", яка складалася з кількох випусків. У 1879 р. виходить перший том праці "Хімічна технологія води". Другий том "Паливо та опалювання" з'являється в 1888 р. Це була праця, в якій вчений докладно представив усі відомості і знання, які можна було зібрати на той час. Ці два томи отримали позитивну оцінку вчених-хіміків. А в 1894 р. побачила світ ще одна праця Миколи Андрійовича — "Курс хімічної технології", яка вміщувала в собі всі найважливіші відомості з цієї теми в компактному і зручному вигляді.

Упродовж 1873—1882 pp. у відомих наукових виданнях "Университетские известия" та "Русский химический журнал" він друкує "Огляди книжної літератури з хімічної технології", що принесло йому славу гарного знатока технічної літератури.

У 1881 p. M. А. Бунге було обрано на 3 роки деканом фізико-математичного факультету Університету св. Володимира. Виникнення Фізико-хімічного товариства також пов'язане з його діяльністю. Крім цього, він був одним із ініціаторів створення Київського політехнічного інституту. Йому навіть було запропоновано посаду директора інституту, але він відмовився від неї, щоб не кидати роботу в Університеті св. Володимира. Взагалі М. А. Бунге був обраний почесним членом дев'яти товариств, що лише свідчить про масштабність його діяльності.

З метою покращання житлових умов населення Києва М. А. Бунге влаштовує при своїй університетській лабораторії першу в Україні контрольну станцію для випробування світильного газу і питної води. Вчений бере активну участь у роботі різноманітних комісій міста з облаштування газового, а згодом електричного освітлення, каналізації, водопостачання, міської санітарної станції.

У 1890 р. його було обрано до Київської міської ради. У громадських чи університетських комісіях він часто обіймав провідні посади. Так, у 1898 р. його було обрано головою на Київському з'їзді природознавців та лікарів.

Як педагог Микола Андрійович Бунге глибоко цікавився проблемами навчальної справи і народної освіти взагалі. У нарисі "До питання про народну освіту в Росії" (1897) він подає детальну схему розподілу навчальних закладів за віком і статусом, а також виступає за надання можливості будь-якої освіти всім бажаючим. Одночасно він активно виступає за демократизацію університетів та повернення їм самоуправління.

Активну діяльність учений покинув у 1905 p., коли через прогресуючу хворобу він був змушений залишити керівництво студентськими заняттями. У 1908 р. він навіть залишив посаду керівника технічної лабораторії. У 1914 р. М. А. Бунге за станом здоров'я залишив роботу в усіх напрямах його широкої діяльності і на прохання лікарів виїхав за кордон на лікування.

31 грудня 1914 р. М. А. Бунге помер у Швейцарії в місті Кларані.

bigmir)net TOP 100