Реклама на сайте Связаться с нами
Видатні постаті України

Мазепа Іван Степанович

Біографія

(1639 — 1709)

Державний діяч, воєначальник, дипломат, гетьман України (1687 — 1709)

На главную
Видатні постаті України

Іван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці поблизу Білої Церкви в сім'ї українських православних шляхтичів. Його батько, Степан Мазепа, брав участь у визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького. Але проросійських поглядів не поділяв, більше схилявся до польської орієнтації. Мати Івана Мазепи, Марина, була високоосвіченою жінкою. Залишившись у 1665 р. вдовою, вона прийняла чернецтво і ревно служила православній церкві ігуменею Печерського Вознесенського жіночого монастиря. Була вірним другом і порадником свого сина.

Іван Мазепа здобув високу європейську освіту. Навчався у Києво-Могилянській колегії, єзуїтському колегіумі у Варшаві та університетах Німеччини, Італії, Франції, Нідерландів. Певний час був придворним польського князя Яна Казимира, виконував його дипломатичні доручення. У 1669 р. вступив на службу до гетьмана П. Дорошенка: спочатку командиром особистої гетьманської гвардії, потім — генеральним осавулом. Під час походів на Кам'янець-Подільський і Львів І. Мазепа командував полком. Проте, як і раніше, основною його справою залишалася дипломатія. Спираючись на свою освіченість, ерудицію та розум, отримав чимало дипломатичних перемог у Москві і Криму.

І. Мазепа був також на службі у гетьмана І. Самойловича, який теж призначив його генеральним осавулом і присвоїв звання "гетьманського дворянина". Отримавши від гетьмана і царського двору землі та маєтки, І. Мазепа став одним із найзаможніших людей України, мав у своїй власності понад 100 тис. селян. Після падіння І. Самойловича на козацькій раді у 1687 р. І. Мазепа за підтримки Москви був обраний гетьманом України. На початку свого гетьманства Іван Мазепа стояв на позиціях співпраці з Москвою на засадах Переяславської угоди. Увійшов у довіру до російського царя Петра І. Брав участь на боці Москви у війні проти Туреччини та Криму. У перший період Північної війни підтримував російську армію. Одним із перших у Російській державі був удостоєний ордена Андрія Первозванного.

Завдяки прихильності та довірі російського царя І. Мазепа мав можливість зміцнювати свою владу спочатку на Правобережній, а потім і на Лівобережній Україні. Виявляючи зовні свою лояльність до російського царя, він виношував ідею самостійності України й соборності українських земель, був прихильником козацько-гетьманської форми правління. Його політична програма передбачала об'єднання українських земель в одну державу, встановлення міцної автократичної гетьманської влади при збереженні традиційної системи козацького устрою. Завдяки його зусиллям вдалося відновити територію України в межах часів Богдана Хмельницького. І. Мазепа гостро реагував на факти свавілля російських чиновників і царських воєначальників щодо українського населення.

І. Мазепа дбав про розвиток економіки України, зокрема про виробництво мануфактури, кераміки, скла, паперу тощо. Дозволив селянам займатися винокурінням. Як державний діяч всіляко опікувався розвитком військової справи, особисто брав участь у військових походах і морських операціях, намагався відновити український флот.

І. Мазепа зробив вагомий внесок у розвиток Києва як духовно-культурної столиці України. Всіляко сприяв розвитку науки та освіти. Домігся перетворення Києво-Могилянської колегії в академію, надавав їй матеріальну і фінансову підтримку, збільшив кількість студентів до двох тисяч. Заснував Чернігівський колегіум.

І. Мазепа приділяв велику увагу зміцненню релігії і церкви. Як великий меценат щедро фінансував будівництво близько 20 церковних споруд, що будувалися у стилі українського бароко. Серед них величний Микільський собор з дзвіницею і монастирською трапезною та Богоявленський собор Братського монастиря у Києві. Дбав про збереження церковних історико-культурних пам'яток. На кошти гетьмана І. Мазепи було оновлено Кирилівську церкву та Софійський собор у Києві, поблизу якого було споруджено велику кам'яну дзвіницю, виконано великий обсяг будівельних і опоряджувальних робіт у Києво-Печерській лаврі. Наслідуючи приклад благодійної діяльності І. Мазепи, представники вищої козацької старшини та заможні міщани теж спонсорували зведення церковних споруд у Києві, інших містах і регіонах України.

І. Мазепа особисто підтримував розвиток літератури, зокрема творчість таких відомих митців, як Дмитро Туптало, Стефан Яворський, Феофан Прокопович та ін.

У своїй діяльності І. Мазепа нерідко наштовхувався на спротив та опозиційність частини козацької старшини, яка виступала проти гетьманського абсолютизму та співпраці з Москвою.

Переконавшись у неможливості позбавлення залежності від Москви шляхом зміцнення гетьманської влади, І. Мазепа розпочав таємні переговори з польським королем Станіславом Лещинським і шведським королем Карлом XII, метою яких було створення антимосковської коаліції. Спроба підняти повстання проти засилля московського уряду і відірвати Україну від Росії успіху не мала. У ході Полтавської битви І. Мазепа з п'ятитисячним військом перейшов на бік Карла XII.

За наказом російського царя Петра І Іван Мазепа та його прибічники були оголошені "зрадниками" та піддані церковній анафемі. Усе населення гетьманської столиці Батурина, яке виступило на боці І. Мазепи, було фізично знищене, а місто спалено. Покарано було багато невинних людей. Православне населення України, налякане цими подіями та зв'язками І. Мазепи зі шведами, що сповідували протестантизм, не підтримало свого гетьмана. Новим гетьманом був обраний Іван Скоропадський.

Зазнавши поразки у Полтавській битві (1709 р.), Карл XII та І. Мазепа з рештками шведського і українського війська змушені були емігрувати в межі володінь турецького султана. Морально зламаний поразкою, невдачами, віком та хворобою І. Мазепа помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у місті Бендери. Похований у місті Галаці (нині територія Румунії) у древньому монастирі святого Юрія на березі Дунаю.

Після смерті І. Мазепи з боку російської імперії значно посилилась антиукраїнська політика.

Хоча постать І. Мазепи є неоднозначною і суперечливою, проте в історії він запам'ятався як державний діяч, який всіма доступними способами і методами (освіченістю, розумом, хитрістю та ін.) домагався самостійності України. Його політичний досвід став корисним для наступників у боротьбі за незалежність та державність України.

Іван Мазепа оспіваний у багатьох творах світової та української культури. Про нього писали Дж. Байрон, Ф. Вольтер, О. Пушкін, В. Гюго, Ю. Словацький, К. Рилєєв, Б. Лепкий, В. Сосюра та ін. Свої твори йому присвятили композитори Ф. Ліст, П. Чайковський, П. Сокальський, художники О. Верне та І. Рєпін.

bigmir)net TOP 100