Реклама на сайте Связаться с нами
Видатні постаті України

Морозов Олександр Олександрович

Біографія

(1904 — 1979)

Конструктор танків

На главную
Видатні постаті України

Олександр Олександрович Морозов народився 29 жовтня 1904 р. У 1926 р. він почав свою трудову діяльність на Харківському паровозобудівному заводі креслярем. 20 грудня 1927 р. Гарматно-арсенальний трест (ГАТ) отримав завдання на проектування і виготовлення "маневреного" танка, який мав індекс 1-12-32. Випуск цієї машини передбачалось здійснювати на Державному Харківському паровозобудівному заводі (ДХПЗ).

На ДХПЗ тільки у жовтні 1927 р. було створене танкове КБ, яке не мало ще ніякого досвіду конструювання танків (як, утім, і весь завод, що займався виробництвом локомотивів і гусеничних тракторів "Комунар"). Ядром цього бюро стали конструктори спеціальної танкової групи, створеної у грудні 1927 р. В цю групу входив і Олександр Морозов. З жовтня 1928 р. до створення цієї машини приєднався 23-річний технік-кресляр Олександр Морозов — у майбутньому керівник танкового бюро ДХПЗ, конструктор. Випробування нового танка проводилися з 28 квітня до 9 травня 1930 р. За їх результатами заводське КБ ДХПЗ брало активну участь у доведенні машини, що одержала індекс Т-24.

У 1930 р. після закінчення машинобудівного технікуму О. Морозова призначають конструктором танкового КБ заводу. 27 березня 1930 р. в Управлінні механізації і моторизації РККА було прийнято рішення про виготовлення експериментальної серії Т-24 у кількості 15 одиниць. У цьому проекті О. О. Морозов брав активну участь, оскільки виконання замовлення було покладене на ДХПЗ. Проте після виготовлення 25 танків виробництво припинили.

З 1931 р. Олександр Олександрович стає керівником групи танкового КБ. Брав участь у створенні легких танків БТ-2, БТ-5, БТ-7 та ін. Масові танки Червоної Армії Т-26 і БТ за своїми тактико-технічними даними були на рівні вимог середини 30-х років і цілком задовольняли наших танкістів. Однак танкове КБ на ДХПЗ в ініціативному порядку вже вело проектування нового колісно-гусеничного танка. Коли в січні 1937 р. М. І. Кошкін очолив КБ, робота над створенням нового танка помітно активізувалася. А в жовтні КБ одержало і завдання Наркомату оборони (НКО) на розробку колісно-гусеничного танка, який повинен був прийти на зміну танкам серії БТ. Технічне завдання передбачало розроблення бронезахисту танка тільки від куль крупнокаліберних кулеметів і озброєння у вигляді освоєної 45-міліметрової гармати. Це був незначний крок вперед у порівнянні з танком БТ. Отримавши це завдання, О. О. Морозов, як і всі співробітники КБ М. Кошкіна, не схвалили таке рішення, хоча відкрито виступити проти нього не наважилися. Часи були важкі: арешти на заводі стали буденною справою. Загальне керівництво проектом здійснював О. О. Морозов.

При заданій масі колісно-гусеничного танка 18 т йому потрібний був захист від снарядів. І тоді в ініціативному порядку, паралельно із замовленим танком, що одержав індекс А-20, вирішено було розробити чисто гусеничну машину, що мала заводський індекс А-32. На А-32 передбачалося поставити 76-міліметрову гармату. Обговорювалася можливість значного посилення бронювання. Через три місяці КБ Харківського заводу розробило технічні проекти обох танків — А-20 і А-32, які були розглянуті в серпні 1938 р. на засіданні Головної військової ради РККА при Наркоматі оборони. І знову загальна думка присутніх була на користь А-20.

У серпні 1938 р. Комітет оборони зажадав від заводів, що займалися розробкою танків, до 1939 р. виготовити дослідні зразки нових танків і подати їх на державні випробування. На ХПЗ для вирішення цього завдання об'єднали танкові КБ. Після цього об'єднане КБ ХПЗ очолив М. І. Кошкін, його заступником було призначено О. О. Морозова. У травні 1939 р. експериментальні машини А-20 і А-32 були виготовлені і до серпня пройшли державні випробування.

Але державна комісія знову не зробила конкретного висновку щодо того, яку машину — А-20 чи А-32 — необхідно взяти на озброєння Червоної Армії. Уряд наказав провести випробування нових зразків бронетанкової техніки на найвищому рівні. У вересні на полігоні під Москвою були проведені випробування. Якщо раніше, щоб членам комісії зручніше було вирішувати, який танк кращий — колісно-гусеничний А-20 чи гусеничний А-32, їх виготовляли в однаковій масі 19 т і ставили на них однакове озброєння, то тепер ХПЗ розробив модель А-32 (тобто вже Т-32) із бойовою масою 24 т і 76-міліметровою гарматою у новій башті. На випробуваннях був продемонстрований також легкий танк БТ-7М. Цей танк об'єднане КБ ХПЗ розробляло паралельно з А-20 і А-32 про всяк випадок, тим більше, що з КБ не було зняте завдання з модернізації танків серії БТ.

З найбільшим успіхом пройшли вересневі випробування танка Т-32. Це був справжній тріумф. "Запам'ятайте цей день — день народження унікального танка", — сказав Н. В. Бариков, директор дослідного заводу № 185. М. І. Кошкін, відповідаючи на запитання, сказав, що Т-32 він розглядає лише як прототип нового, більш потужного, зокрема, за озброєнням танка, Оскільки він мав значний резерв міцності, що дало змогу збільшити масу за рахунок збільшення товщини броні.

За результатами випробувань ГБТУ уточнило тактико-технічні характеристики майбутньої машини, що одержала назву Т-34. 19 грудня 1939 р. було вирішено виготовити два зразки танка Т-34, озброєних 76-міліметровою гарматою і захищених бронею в 45 мм. Зверталася увага на спрощення конструкції машини, її технологічність.

Як технічний керівник проекту (разом з М. Кошкіним і М. Кучеренком) О. О. Морозов очолив розробку танка Т-34. КБ ХПЗ почало працювати над Т-34. У березні 1940 р. два експериментальні танки Т-34 пройшли випробування на відмінно. 31 березня було прийнято постанову про негайний серійний випуск Т-34 на ХПЗ № 183 ім. Комінтерну, не чекаючи конструктивного доведення й усунення недоробок.

Після тривалої хвороби 26 вересня 1940 р. помер М. І. Кошкін. Його передчасна смерть була важкою втратою для колективу конструкторів і заводу. Головним конструктором танкового КБ був призначений учень і соратник М. І. Кошкіна — О. О. Морозов. У вересні 1940 р. перші серійні танки Т-34 стали надходити в бойові частини Червоної Армії, а в 1942 р. О. О. Морозов разом з групою конструкторів був удостоєний Державної премії за створення танка Т-34.

Влітку 1940 р. КБ ХПЗ одержало завдання розробити удосконалену модель Т-34, умовно названу Т-34М. У квітні 1941 р. КБ на чолі з Олександром Морозовим закінчило розробку документації на танк Т-34М і було прийнято рішення щодо його серійного випуску. У 1941 р. у танковому КБ заводу № 183 ("відділ 520") працювало 106 спеціалістів (12 конструкторських груп) на чолі з головним конструктором О. О. Морозовим. З початком Великої Вітчизняної війни, згідно з постановою уряду від 12 вересня 1941 p., почалася евакуація ХПЗ, а разом з ним і КБ у глибокий тил. Перший ешелон покинув територію заводу вже 19 вересня 1941 р. і прямував у Нижній Тагіл Свердловської області.

Евакуйований Харківський завод і місцевий Уралвагонзавод були об'єднані в одне підприємство — Уральський танковий завод № 183. На цьому заводі було збережено нумерацію цехів і відділів, прийняту в Харкові ще до війни. Танкове КБ, як і раніше, іменувалося "відділ 520". Головним конструктором тут, як і в Харкові, був О. О. Морозов. З початком війни, після евакуації в Нижній Тагіл, йому довелося налагоджувати виробництво Т-34 на новому місці, відповідати за випуск танка на інших підприємствах — Т-34 виробляли на семи заводах. Авторитет Морозова в галузі був незаперечний.

Т-34 став основним радянським танком Великої Вітчизняної війни. Простота конструкції, масовість і високі бойові характеристики створили танку відмінну репутацію. Т-34 був кращим танком періоду Другої світової війни.

Незважаючи на велике завантаження КБ, з ініціативи Морозова у другій половині 1942 р. були розпочаті роботи з проектування нового танка з умовною назвою Т-43. В основу цього проекту лягли розробки, заготовлені ще в Харкові для танка Т-34М. Проект танка, навіть за мірками воєнного часу, був виконаний дуже швидко. Уже в III кварталі 1943 р. було виготовлено дослідний зразок, але далі справа не пішла, оскільки за своїми характеристиками цей танк мало відрізнявся від Т-34.

Під керівництвом О. О. Морозова вже наприкінці війни, в кінці 1944 p., був створений танк Т-44, новий середній танк. Оскільки на Уральському танковому заводі було відмінно налагоджено масовий випуск танків Т-34-85 і ще йшла війна, було прийнято рішення, що новий танк Т-44 будуть випускати на відбудованому після звільнення Харкова колишньому заводі № 183, якому був присвоєний № 75. Випуск серійних танків Т-44 на цьому заводі почався в червні 1945 р. Конструктори КБ-520 поряд з роботами над танками Т-34-85 і Т-44 почали в кінці війни створювати ще досконаліший танк, при конструюванні якого мав згодитися досвід експлуатації танків у бойових умовах на фронтах Великої Вітчизняної війни. Два дослідних зразки нового танка Т-54 були виготовлені в І кварталі 1945 р. і в цьому ж році проведено їх випробування. Доробка танка була завершена в 1946 р. Танк Т-54 був прийнятий для серійного випуску на Уральському заводі № 183 в 1947 р. і на Харківському заводі № 75 — в 1948 р.

Таким чином, Харківське КБ ("відділ 520") на чолі з головним конструктором О. О. Морозовим, перебуваючи в евакуації, створило, крім танка Т-34-85, ще й нові бойові машини Т-44 і Т-54.

Післявоєнна історія Харківського танкового КБ починається в 1951 p., з моменту приїзду О. О. Морозова в Харків і призначення його головним конструктором КБ-60М.

На початку 50-х років конструктори танків почали пошук нових ідей, оскільки армії був потрібний якісно новий танк. У 1953 р. проект танка, який вирізнявся низкою нових технічних рішень, був розглянутий у вищих інстанціях і одержав схвалення. Ескізний проект нового танка, якому було присвоєно умовну назву "Об'єкт-430", був закінчений до кінця 1954 р. Основною особливістю цього танка були схема і поперечне компонування моторно-трансмісійного відділення. Одночасно конструкторським бюро ініціативно було розроблено на базі нового середнього танка "Об'єкт-430" ескізний проект нового посиленого танка "Об'єкт-430У".

У 1956 р. з урахуванням зауважень до ескізних проектів конструкторським бюро заводу був виконаний технічний проект нового середнього танка "Об'єкт-430". Три дослідних зразки танка "430" були виготовлені заводом ім. В. Малишева в 1957 р. (25 лютого 1957 р. завод № 75 було перейменовано у завод ім. В. Малишева), а в 1958 р. почалися всебічні випробування, які пройшли успішно і показали високі якості танка, особливо з конструктивних рішень ходової частини.

Незважаючи на те, що конструкція танка була новою, не вдалося перевершити характеристики серійного танка Т-54. З огляду на те, що танк Т-54 у цей час також удосконалювався (готувався до серійного випуску танк Т-55), головний конструктор КБ О. О. Морозов вважав, що вводити танк "430" у серійне виробництво не варто, оскільки, маючи невелику перевагу і цілком нову конструкцію, танк "430" створить в армії певні незручності при експлуатації, ремонті, навчанні і т. ін.

У 1961 р. конструкторським бюро у стислий термін був виконаний технічний проект танка "Об'єкт-432". У результаті роботи з удосконалення танка "432" був створений і прийнятий на озброєння новий середній танк "432" за назвою Т-64. Перші серійні танки Т-64 зійшли з конвейєра заводу ім. В. Малишева в жовтні 1963 р.

Водночас у КБ вже розгорнулася робота з подальшого вдосконалення нового танка. У зв'язку з тим, що танк Т-64 мав істотні розбіжності параметрів захисту і маневреності порівняно з іншими танками і з метою зберігання тривалої переваги над усіма існуючими вітчизняними і закордонними танками, було прийнято рішення значно підсилити його вогневу міць. Цей танк проходив за документами за індексом "Об'єкт-434". Технічний проект нового танка був закінчений у 1964 p., і КБ відразу ж почало розробляти робочу креслярсько-технічну документацію. Експериментальні зразки нового танка були виготовлені в 1966—1967 pp., а згодом, у травні 1968 p., після всебічних випробувань танк було прийнято на озброєння Радянської Армії. Новий танк отримав назву Т-64А. Він являв собою оптимальну конструкцію, що гармонійно сполучала вогневу міць, надійний комплексний захист і високу маневреність при мінімально можливій вазі.

1 січня 1966 р. танкове КБ ("відділ 60") та експериментальний цех танкового виробництва ("цех 190") були об'єднані в самостійне підприємство "Харківське Конструкторське бюро машинобудування" (ХКБМ). Начальником і головним конструктором ХКБМ було призначено О. О. Морозова.

На початку 70-х років у ХКБМ ініціативно було виконано роботу на рівні ескізних проектів з глибокої модернізації танка Т-64А. В ескізному проекті (умовна назва Т-64А-2М), виконаному в 1973 p., були досить глибоко відпрацьовані питання подальшого вдосконалення танка Т-64А.

4 червня 1976 р. О. О. Морозов залишає посаду керівника ХКБМ за станом здоров'я. Конструктор помер у 1979 р.

О. О. Морозов був одним з видатних конструкторів у радянському танкобудуванні, мав невтомний потяг до знань, не мислив себе без постійного творчого пошуку. Вже у 36 років став головним конструктором, одним із творців прославленого в роки Великої Вітчизняної війни радянського танка Т-34. Після війни танк Т-64, розроблений КБ під його керівництвом, став найважливішою віхою в історії танкобудування Радянського Союзу, оскільки всі танки серії "Т", що з'явилися пізніше (у тому числі Т-72 та його модифікації — Т-80, Т-80У, Т-80УД, український Т-84 і т. ін.), розроблялися на основі концепцій, спочатку впроваджених у конструкцію танка Т-64. Через це всі перелічені вище танки можна назвати "прямими нащадками" Т-64, його "дітьми" й "онуками". Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. О. О. Морозова (з 1979 p.), почавши свій шлях як невеличка група конструкторів технічної контори Харківського паровозобудівного заводу, створена для розробки маневреного танка у 1927 p., сьогодні перетворилося в одну з головних світових фірм розробки і модернізації основних бойових танків та інженерних гусеничних машин.

У стінах КБ виховано багато поколінь талановитих, висококваліфікованих спеціалістів, вироблений власний стиль проектування. І в цьому пряма заслуга О. О. Морозова.

bigmir)net TOP 100