Реклама на сайте Связаться с нами
Видатні постаті України

Нестор-літописець

Біографія

(бл. 1056 — бл. 1113)

Святий, письменник, літописець

На главную
Видатні постаті України

Життя і діяльність преподобного, високоосвіченого ченця Києво-Печерського монастиря Нестора багато в чому невідомі. Він народився у Києві і прийшов до святої обителі сімнадцятирічним юнаком. Як засвідчував архієпископ Чернігівський митрополит Філарет, блаженний Нестор поступив до обителі за рік до смерті преподобного Феодосія (1074).

Постриг Нестор прийняв за ігумена Стефана (1074—1075) і згодом був висвячений в ієродиякона.

Зростав духовно Нестор серед мужів високого розуму, що були зразками духовності. Сам він був терпеливим, скромним і смиренним, називаючи себе грішним меншим братом у монастирі і натхненно возвеличуючи і прославляючи Бога "в тілесі своїм і в душі своїй".

Першими біографічними творами згодом одного з найосвідченіших людей Київської Русі кінця XI — початку XII ст. були біографічні твори "Чтеніє о житіє і погублєнії... Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія". Характерно, що вже у перших своїх творах Нестор торкається гострих і надзвичайно актуальних тем, зокрема проблеми створення культу національних святих, серед яких одними з перших були Борис, Гліб, Феодосій.

Найвидатнішим твором Нестора-літописця була "Повість временних літ" — літописний звід, над яким він розпочав працювати у 1110 р. і який завершив у 1113 р. "Повість временних літ, або звідки почалася Руська земля, хто в Києві першим став князювати і звідки Руська земля стала буть" — це твір, складений на основі як раніше написаних літописів, архівних, народних переказів, оповідань, так і описання подій, свідком і учасником яких був Нестор.

Передусім у літописі Нестор дає максимально детальну відповідь на питання походження Руської держави. Історію Русі Нестор починає з розповіді про розселення слов'ян, наводить відомості про походження перших київських князів з полян, описує їхні походи, зокрема на Царград. Відтак Нестор-літописець спростовує візантійську концепцію про виникнення Київської держави в результаті Хрещення Русі під впливом Візантії.

Щоб глибше пізнати свою історію, преподобний Нестор займається пошуком першоджерел, що зберігаються у Володимир-Волинському та Святогірському монастирях, куди він спеціально подорожує.

Центральне місце в "Повісті" займають діяння великих київських князів, проблеми становлення та зміцнення їхньої династичної влади, викладається драматична боротьба за Київський престол. Описуючи події, Нестор намагається бути максимально точним і об'єктивним, уникаючи будь-якої ідеалізації історичних подій та їх учасників. Так, він повідомляє, що пізніше на місце київського князя було покликано для правління варязького князя Рюрика, нащадки якого стали вважатися старшими серед руських князів.

На думку академіка Д. Лихачова, Нестор-літописець "пов'язав руську історію зі світовою, надав їй центрального значення в історії європейських країн". Справді, Нестор-літописець як великий патріот наочно показав, що руський народ має славну і неповторну власну історію, свою духовну культуру.

Нестор-літописець усім своїм життям постає як великий і послідовний державник. Він, зокрема, ввів до "Повісті" державні акти Русі — тексти договорів князів Олега, Ігоря, Святослава з Візантією, виступає у своїх творах як твердий прихильник животворної і благородної ідеї слов'янської єдності. Закликає князів, їхні дружини, народ Київської Русі боронити державу від зовнішнього ворога, передусім від половецьких орд.

Носій високої духовності, доброчесності Нестор-літописець зумів високо піднестися над політичними пристрастями свого часу, осягнути всю історію Київської Русі того часу у контексті зі світовим розвитком. Саме тому він був найпомітнішим виразником передової суспільної думки Київської Русі.

Відкриваючи для нащадків славні сторінки історії Київської Русі, Нестор-літописець творить "Повість временних літ" і як історичне, і як лірико-епічне полотно. Так, він з великою любов'ю пише про роль духовного знання, порівнює книги з ріками:

"Адже великою буває користь від навчання книжкою; книги наставляють і навчають нас... Це — ріки, — пише він, — що напоюють всесвіт, це — джерела мудрості, в книгах же незмірна глибина..."

Упокоївся преподобний Нестор-літописець, ймовірно, у 1113 р.

bigmir)net TOP 100