Розцвітали квітки,
Та посохли;
Щебетали пташки,
Та замовкли.
Сонце в вікна мої
Усміхалось,
Та за гори, гаї
Заховалось.
Я кохання зазнав, —
Де ті чари?
Вихор все розігнав,
Наче хмари.
Заспівають пташки
Серед гаю;
Розцвітуться квітки
В ріднім краю;
Ясне сонце в вікно
Усміхнеться;
Тільки серце... воно
Не проснеться.
Бо приспали сумні
Його літа,
Темні ночі та дні
Без привіта.
|
|
|
