Іди попереду себе,
Віддайся шаленому дню.
Усе би шпурнути, усе би
Під ноги вогненні — коню.
Іди попереду волі,
Будь вільним, та все ж на п’ядь,
Правду своєї сваволі
На п’ядь зумій перейнять.
Іди попереду честі
Своєї безжальної ти,
Та в бездоганнім контексті
Невдоволення вмій знайти.
Іди попереду правди,
Яку осягти зумів, —
Нікчемність свою покарати
Правдою світлих умів.
Іди попереду себе —
В глибочінь, в чистоту, в добро.
Осягаємо вічне небо.
Залишаємо вічне перо.
Хоч життя твоє, словом прошите,
Вже волає болем мети:
Ані другого нам не лишити,
Ані першого не осягти...
|
|
|
