|
Ф. М. М.-Ж
Мої серпневі дні і безголосі ночі!
Самотні спомини на жовтому узбочі
Широко скруглених і вицвілих горбків,
Край придорожніх верб і мудрих вітряків —
Які далекі ви, далекі і несхожі,
На ті прогулянки, веселі і погожі,
Коли, не знаючи ні чорних дум, ні втрат,
Ми сповивали ніч у серпантин цитат,
Признань захованих і явних деклямацій.
Хто знав, що й дотепер, до років горя й праці,
Ті легковажні дні, уламки п’яних літ,
Простягнуть золотий, метеоричний слід?
1925
|
|
|
