Я не складав тобі ні гімнів, ні поем.
Добірного вина замість ліричних тем
Шукав я за твоїм оспіваним камінням.
В сухих поточинах, над темнобоким рінням,
Угору ідучи до синіх верховин,
Кляв мулкість камінців і дерезу ожин.
На горах поблизу зеленокорих буків
За вітром степовим, за перебором звуків
Не бачив ні Алми, ні хвалених криниць,
Щоб нині осторонь морських твоїх теплиць
З завзяттям славити у віршах занепадних
Жорству крутих стежок і спадів виноградних.
|
|
|