|
П. П. Филиповичу
Я заздрю вам. Десятками поезій
Рахуєте ви лірику свою,
Йдете стежками Рильського і Лесі
І стежите Парнаську течію.
Йдете собі „Кастальськими брегами“,
Тонкі серпанки топчете ногами,
А музи вас чекають на горбах
І збірник ваш росте „як на дрожжах“.
А я, засушений, воронуватий,
Плету собі, Кастальський пілігрим,
Банальне плетиво банальних рим
Та сонетоїду залізні ґрати;
Мої поезії — тьми тем і просто тьма!
А збірника й не ждіть, бо лірики нема.
|
|
|
