|
Адміністративне право України
Опорний конспект
|
Регулювання митною справою здійснюють найвищі органи державної влади та управління України. Головні напрями митної політики України; структура системи органів державного регулювання митної справи; розміри мит та умов митного обкладення; спеціальні митні зони та митні режими на території України; перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються Верховною Радою України. Забезпечення здійснення митної політики України відповідно до законів України; встановлення розмірів митних зборів і плати за митні процедури; координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подання на розгляд Верховної Ради України пропозицій щодо системи митних органів України здійснюється Кабінетом Міністрів України. Спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі митної справи є Державний митний комітет України. Державний митний комітет України приймає нормативні акти тільки відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митні органи. Безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи України. Систему органів управління митною справою становлять Державний митний комітет України територіальні митні управління, митниці та інші митні установи України. Митні органи України при проведенні в життя митної політики розв'язують такі головні завдання: а) захист економічних інтересів України; б) контроль за додержанням законодавства України про митну справу; в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи; г) використання засобів митно-тарифного та позатарифного регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів та інших предметів; д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; е) комплексний контроль разом з Національним банком України за валютними операціями; є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків України; ж) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон країни; з) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; и) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної справи; і) ведення митної статистики. Державний митний комітет України утворюється Президентом України. Голова Державного митного комітету України призначається відповідно до чинного законодавства України. Територіальні митні управління створюються Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація і ліквідація митниць та інших митних установ України здійснюється Державним митним комітетом України за погодженням з Міністерством фінансів України. Класифікація органів виконавчої влади. Відповідно до першої вони поділяються на три види: 1. Центральні органи виконавчої влади, керівники яких входять до складу Кабінету Міністрів України. 2. Державні комітети України. Передбачено, що в Україні функціонує 20 таких органів. 3. Інші центральні органи виконавчої влади України. Відповідно до другої класифікації вони поділяються на два види: 1. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України безпосередньо. 2. Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через інші центральні органи виконавчої влади. До таких віднесено: 6 органів з групи "Державні комітети"; 32 органи з групи "Інші центральні органи виконавчої влади України". Функції "координаторів" покладено на 12 міністерств й 1 державний комітет (з питань розвитку підприємництва). Місцеві органи державної виконавчої влади — це насамперед державні адміністрації. Державна адміністрація є складовою єдиної системи органів державної виконавчої влади. Вона підпорядковується Президентові України, а також Кабінету Міністрів України. Обласній, Київській та Севастопольській міській державній адміністрації підпорядковуються відповідно районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. До спеціальних органів державної виконавчої влади належать органи, які не віднесені законодавством ні до вищих, ні до центральних, ні до місцевих, проте наділені статусом органа виконавчої влади. Другий критерій, за яким класифікуються органи державної виконавчої влади, — порядок їх утворення. По-перше, це конкретні органи, які утворюються внаслідок прямої дії конституційних норм. Ними є Кабінет Міністрів і місцеві державні адміністрації. По-друге, це органи, які утворюються Президентом України. Третій критерій — це обсяг компетенції. На його основі виділяють: а) органи загальної компетенції, які здійснюють державне управління соціально-громадським комплексом на підвідомчій території у повному обсязі. Це Кабінет Міністрів та місцеві державні адміністрації; б) органи галузевої компетенції, які здійснюють управління окремими галузями, наприклад. Міністерство вугільної промисловості, Міністерство охорони здоров'я; в) функціональні органи або органи міжгалузевої компетенції, які здійснюють управління в межах однієї або кількох державних функцій, що передані в їх відання. Це, приміром, Міністерство фінансів, Державний комітет статистики, Міністерство праці та соціальної політики та ін. Четвертий критерій — становище державно-управлінської ієрархії. Відповідно до нього виділяються вищестоящі та нижчестоящі органи. Органи державної виконавчої влади класифікуються також за такими критеріями: - за масштабом діяльності; - за порядком утворення; - за обсягом компетенції; - за місцем у державно-управлінській ієрархії. Згідно з конституцією, вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів. Він відповідальний перед Президентом та підзвітний і підконтрольний Верховній Раді. До його складу входять: Прем’єр-міністр, Перший віце-прем’єр, три віце-прем’єр-міністри, міністри. Прем’єр призначається президентом за згодою більшості конст. складу ВРУ (мін. 226). Склад Кабінету призначається Президентом за поданням Прем’єра. Відставка Прем’єра веде до відставки всього Кабінету. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади (комітети, управління) України здійснюють керівництво дорученими сферами суспільного життя, несуть відповідальність за їх розвиток і в межах своїх повноважень видають акти, організують і контролюють їх виконання. Вони видають накази, інструкції, директиви, настанови, статути, правила, рішення колегій. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Їх склад формують голови місцевих державних адміністрацій. Останні призначаються на посаду і , звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Вони під час здійснення своїх повноважень відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. |