|
Адміністративне право України
Опорний конспект
|
Державна система стандартизації в Україні визначає мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації. Державна система стандартизації спрямована на забезпечення реалізації єдиної технічної політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації. Державну систему стандартизації створює Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації - національний орган із стандартизації. Категорії нормативних документів із стандартизації. Нормативні документи із стандартизації поділяються на: державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств. Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (далі - Держстандарт України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України. Держстандарт України як єдиний національний орган зі стандартизації, метрології та сертифікації здійснює державну політику у сфері стандартизації, метрології, акредитації органів та іспитових лабораторій з сертифікації (далі - акредитації) та сертифікації. Держстандарт України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також Положенням. У межах своїх повноважень Держстандарт України організовує виконання актів законодавства України та узагальнює практику їх застосування і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України. Держстандарт України в межах своїх повноважень на основі та на виконання законодавства України видає накази, організовує та контролює їх виконання. Рішення Держстандарту України, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, громадян. Держстандарт України очолює Голова, якого призначає на посаду та звільняє з посади в установленому порядку Президент України. Голова Держстандарту України є за посадою головним державним інспектором України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил, а його заступники - заступниками головного державного інспектора України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил. Для виконання державних функцій з нагляду за додержанням стандартів, норм та правил і з метрологічного нагляду, організації робіт зі стандартизації та сертифікації Держстандарт України утворює систему територіальних органів - державних центрів стандартизації, метрології та сертифікації. Директори цих центрів є за посадою головними державними інспекторами відповідних територіальних одиниць, а їх заступники - заступниками головного державного інспектора. Для підготовки рішень з окремих питань діяльності Держстандарту України при ньому утворюються консультаційно-дорадчі науково-технічні комісії зі стандартизації, метрології, акредитації та сертифікації. У Держстандарті України можуть утворюватися й інші дорадчі та консультаційні органи. Відповідальність за порушення законодавства про об'єднання громадян. Якщо об'єднання громадян порушує законодавство, то до нього можуть бути застосовані такі стягнення: 1. попередження; 2. штраф; 3. тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності; 4. тимчасова заборона (зупинення) діяльності об'єднання в цілому; 5. примусовий розпуск (ліквідація). - Попередження (ст. 29) виноситься у письмовому вигляді легалізуючим органам при здійсненні правопорушення, що не спричиняє обов'язкового застосування іншого виду стягнення. - Штраф (ст. ЗО) накладається у судовому порядку за поданням легалізуючого органу чи прокурора у випадках грубого чи систематичного здійснення правопорушень. - Тимчасове припинення окремих видів чи всієї діяльності (ст. ЗІ) виконується рішенням суду за поданням легалізуючого органу чи прокурора на строк до 3-х місяців. Цей строк може бути продовжений судом, але при цьому загальний термін заборони на діяльність не може перевищувати б місяців. - Примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання (ст. 32) застосовується судом (за рішенням суду) на підставі подання легалізуючого органу чи прокурора за такі порушення: 1. Вчинення дій, передбачених ст. 4 Закону "Про об'єднання громадян". 2. Систематичне чи грубе порушення ст. 22 Закону (стаття вводить обмеження стосовно отримання політичними партіями та їх установами, організаціями грошових, матеріальних коштів, майна). З. Зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона такою не визнається (ст. 15). Заява про реєстрацію повинна бути підтримана підписами не менш, як тисячі громадян України, які мають право голосувати. 4. Продовження протиправної діяльності після накладення інших стягнень (попередження, штраф, припинення діяльності). Органи управління освітою та їх компетенція. Згідно Закону УРСР “Про освіту” від 23.05.91р.№ 1060-XII ( у редакції Закону України від 23.03.96р. № 100/96-ВР ) до державних органів управління освітою в Україні належать: - Міністерство освіти і науки України; - міністерства і відомства України , яким підпорядковані заклади освіти; - Вища атестаційна комісія України; - Міністерство освіти Автономної Республіки Крим; - місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою. Акти Міністерства освіти і науки України, прийняті у межах його повноважень, є обов‘язковими для всіх інших органів управління освітою, а також для закладів освіти незалежно від форм власності. Виключною компетенцією Міністерства освіти і науки України є: - розробка програми розвитку освіти, державних стандартів освіти; - встановлення державних стандартів знань з кожного предмета; - визначення мінімальних нормативів матеріально-технічного, фінансового забезпечення закладів освіти; - формування та розміщення державного замовлення на підготовку спеціалістів з вищою освітою; - розроблення умов прийому до закладів освіти; - забезпечення випуску підручників, посібників, методичної літератури; - розроблення проектів положень про заклади освіти, що затверджується Кабінетом Міністрів України; - організація атестації педагогічних і науково-педагогічних працівників. - Міністерство освіти і науки України разом з іншими міністерствами і відомствами України, яким підпорядковані заклади освіти, Міністерством освіти Автономної Республіки Крим беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції по дотриманню вимог щодо якості освіти, забезпечують зв’язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду. Вища атестаційна комісія України організовує і проводить атестацію наукових і науково-педагогічних кадрів, керує роботою по присудженню наукових ступенів, присвоєнню вченого звання старшого наукового співробітника. Місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти в межах їх компетенції: - встановлюють, не нижче визначених мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є у комунальній власності, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання; - забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування; - здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення; - організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти; - вирішують у встановленому порядку питання, пов’язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги; - створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів; - забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників; - організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів; - визначають потреби, обсяги і розроблюють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону. Органи управління освітою, що підпорядковані місцевим органам державної виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спрямовують свою діяльність на: управління закладами освіти, що є у комунальній власності; - організацію навчально-методичного забезпечення закладів освіти, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому Міністерством освіти України; - координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім‘ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей; - визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку; - контроль за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти, атестацію закладів освіти, що перебувають у комунальній власності. Інші повноваження органів державного управління освітою визначаються положеннями про них. |