|
Адміністративне право України
Опорний конспект
|
Адмін. стягнення може бути накладено на пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - 2 міс. з дня його виявлення. При відмові від порушення кримінальної справи або закриття кримін. справи (при наявності в діях порушника ознак адм. правопорушення) адм. стягнення може бути накладено не пізніш як через 1 міс. з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття. Якщо особа, яка вчинила адм. правопорушення і притягнута до відповідальності, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового порушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адм. стягненню. Органи управління зв’язком. Правовою основою управління зв‘язком є Закон України “Про Зв’язок”, який прийнятий 16 травня 1995р. Стаття 5 цього закону визначає основи правового регулювання управління зв‘язком. Управління єдиною національною системою зв‘язку здійснює Кабінет Міністрів України. Єдина національна система зв‘язку - сукупність мереж зв‘язку загального користування, відомчих та подвійного призначення , які забезпечують задоволення потреб споживачів ( підприємств, установ, організацій, населення тощо) у послугах зв‘язку. Центральним органом управління національною системою зв‘язку, підпорядкованим Кабінету Міністрів, є Державний комітет зв‘язку України. Він виконує такі функції: видає ліцензії на окремі види діяльності в галузі зв‘язку і здійснює контроль за дотриманням ліцензіаром їх умов; - здійснює нагляд за функціонуванням засобів зв‘язку всіх форм власності у мережах зв‘язку загального користування та взаємодіючими з іншими засобами зв‘язку відомчих мереж зв‘язку та мереж подвійного призначення; - здійснює контроль за якістю надання послуг зв‘язку операторами в мережах зв‘язку загального користування і подвійного призначення всіх форм власності; - контролює дотримання граничних тарифів на послуги зв‘язку; - організує наукові розробки та розробки стандартів для галузі. При Кабінеті Міністрів України створена також Державна комісія з питань зв‘язку і радіочастот .Саме вона вирішує питання координації роботи міністерств і відомств щодо створення , розвитку , забезпечення функціонування єдиної національної системи зв‘язку, розподілу і використання радіочастот , а також забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. При Кабінеті Міністрів Укр. Функціонує Головне Управління з питань радіочастот , яке є центральним органом державної виконавчої влади в галузі розподілу та використання радіочастот. Питання організації, координації взаємодії та функціонування мереж зв‘язку всіх форм власності, що стосуються оборони і безпеки України , погоджуються з відповідними міністерствами і відомствами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Управління відомчими мережами технологічного зв‘язку та мережами зв‘язку з подвійним призначенням, а також мережами, що не знаходяться в загальнодержавній формі власності., забезпечуються їх власниками. Строки адміністративного затримання. Адм. затримання особи, яка вчинила порушення, може тривати не більш як 3 години. За винятком можуть бути встановлені інші строки затримання. За порушення прикордонного режиму: - до 3 годин для складання протоколу; - до 3 діб з письмовим повідомленням про це прокурора протягом 24 годин з моменту затримання (для необхідності встановлення особи і з’ясування обставин правопорушення); - до 10 діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів. - За порушення правил обігу нарк. засобів і психотропних речовин: - до 3 годин для складання протоколу; - до 3 діб з письмовим повідомленням про це прокурора протягом 24 годин з моменту затримання (для необхідності встановлення особи, проведення мед. огляду, з’ясування обставин придбання цих речовин та їх дослідження); - до 10 діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що засвідчують їх особу. За дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образу їх: - до розгляду справи народним суддею або начальником (чи його заступником) органу внутрішніх справ. Строк адм. затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складання протоколу, а особи, яка була в стані сп’яніння, - з часу її витвереження. Поняття і види засобів забезпечення законності у сфері державного управління. “Законність” – специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов’язковість юридичних норм у суспільстві і державі. Її суть полягає в обов’язковості виконання приписів правового характеру. Законність, по-перше, передбачає наявність законів, що виражають волю народу і відображають пізнані об’єктивні закономірності суспільного розвитку, по-друге, означає одноманітне розуміння, застосування, точне і безумовне виконання законів і заснованих на них інших правових актів усіма державними органами, посадовими особами, громадянами і громадськими формуваннями. Законність у сфері державного управління ґрунтується на таких принципах: 1. Загальнообов’язковість законів для всіх без винятку органів, закладів, організацій, посадових осіб, громадян тощо. 2. Єдності законності, тобто одноманітному розумінні і заснуванні законів на всій території держави. 3. Неприпустимості протиставлення законності і доцільності. Законність у діяльності державного апарату виявляється у такому: 1. Всі рішення, що приймаються державним органом, повинні відповідати чинному законодавству. 2. Рішення, що приймаються державним органом, не повинні виходити за межі повноважень цього органу. 3. Всі рішення державних органів приймаються у такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам. 4. Взаємовідносини державних органів з недержавними структурами, громадянами та їх об’єднаннями здійснюються у межах взаємних прав і обов’язків, які визначені на законних підставах. Спеціальні юридичні засоби забезпечення законності в основному концентруються у сфері виконавчої влади і виражаються у функціонуванні особливого державно-правового механізму, який складається з: а) організаційно-структурних формувань; б) організаційно-правових методів. Організаційно-структурні формування – це ті органи держави і недержавні структури, на які покладено обов’язок по підтриманню і зміцненню режиму законності. Організаційно-правові методи – це види діяльності організаційно-структурних формувань, практичні прийоми, операції, форми роботи, які ними використовуються для забезпечення законності. В юридичній теорії і практиці ці організаційно-правові методи прийнято називати способами забезпечення законності (контроль, нагляд, звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності). Види відповідальності державних службовців. Особи – службовці є кадровим складом (або особовим складом чи персоналом) органів державного управління. Будучи співробітниками державного органу, вони фактично перебувають на службі у держави і виконують її завдання та функції. Саме вони є останньою ланкою державного управління, через яку реалізується виконавча влада. З огляду на ці фактори, державні службовці несуть дуже велику відповідальність за свої дії. В законі України “Про державну службу” від 16.12.1993 року у ст.14 зазначено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державних службовців за невиконання обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень пов’язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його, як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, можуть застосовуватись такі заходи дисциплінарного впливу: - попередження про неповну відповідальність; - затримання до 1-го року у присвоєні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду. В ст. 38 “Відповідальність за порушення законодавства про державну службу” зазначено, що особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством. |