|
В. Я. Савченко
Аудит
Навчальний посібник
Київ
КНЕУ
2005
|
Під кінець аудиторської перевірки аудитор перевіряє операції з оприбуткування і списання МШП. Згідно з П(С)БО 9 "Запаси" з 01.01.2000 р. до МПШ відносять предмети зі строком служби до одного року або не більше одного операційного циклу, якщо він більше одного року. Під час аудиту завчасно перевіряють їх склад, кількість, вартість. У процесі перевірки використовуються оборотні відомості, картки складського обліку та інші регістри. Перевіряючи правильність віднесення вартості МШП на витрати виробництва, аудитор повинен знати, що вартість переданих у виробництво та експлуатацію МШП, може погашатись одним із таких методів: - відсотковим способом - виходячи із фактичної собівартості предмета та ставки в 50 або 100 % у разі передання МШП у виробництво. При цьому в першому випадку решта 50 % нараховуються, якщо предмет вибуває із експлуатації через непридатність; - МШП вартістю не більше 1/20 установленого ліміту за одиницю можуть списуватись у витрати у міру їх відпуску; - лінійним способом- за фактичною собівартістю предмета та нормами амортизації, що нараховані відповідно до строків корисного використання; - списанням вартості пропорційно обсягу продукції. Аудитору потрібно з'ясувати правильність кореспонденції рахунків, пов'язаних з рухом МШП, та нарахування по них зносу, досліджуючи записи в регістрах синтетичного обліку та їх документальне підтвердження. Помилки та відхилення аудитор відмічає у своїх робочих документах. Під час проведення аудиту МШП застосовуються ті самі процедури й методи, що й під час аудиту матеріальних цінностей. Джерела інформації МШП такі: первинні документи, рахунки-фактури, накладні, залізничні накладні, товарно-транспортні накладні, а також відповідні форми: -МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів"; - МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів"; -МШ-5 "Акт на списання інструментів (пристосування) та обмін їх на придатні"; - МШ-7 "Відомість обліку видачі (проведення) спецодягу, спецвзуття і запобіжного пристосування"; - МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів". Згідно з пунктом 7 П(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку МШП є їх найменування, або вид, а відповідно до пункту 8 П(С)БО 9 придбані (отримані) або виготовлені МШП зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість МШП, придбаних за плату, - це їх собівартість, а якщо вони виготовлені власними силами підприємства - це собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати (п. 10 П(С)БО 9)". Аудит МШП проводиться в кілька етапів. Спочатку аудитор перевіряє правильність організації обліку МШП; своєчасність складення первинних документів, дотримання правил під час приймання МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. На наступному етапі аудиту перевіряються віднесення придбаних предметів та засобів до МШП за критеріями, установленими законодавчими актами. Далі ретельно перевіряються правильність списання та облік списання МШП. Аудитору необхідно з'ясувати виконання статті 10 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності зобов'язані провести інвентаризацію активів і зобов'язань. Тому інвентаризації підлягають усі існуючі МШП (тобто не списані з обліку) як на складі, так і ті, що обліковуються кількісно в експлуатації. Необхідно встановити достовірність відображення результатів інвентаризації МШП в обліку, якщо виявлена недостача, то їх необхідно відображати відповідно до пункту 27 П(С)БО 9, зокрема вартість повністю витрачених (зіпсованих або тих, яких не вистачає) МШП списується на витрати звітного періоду, і до прийняття рішень про конкретних винних осіб зазначена вартість відображається в балансовому обліку. Відображаючи в бухгалтерському обліку МШП, аудитор повинен керуватися відповідним положенням (стандартом), а також планом рахунків та інструктивними документами. Аудит установлює відповідність синтетичного обліку й аналітичного. Нестача МШП, що перебувають на складі, виявлена під час інвентаризації, відображається у такий спосіб: Д-т 947, К-т 22, віднесена на витрати поточного періоду сума ПДВ на вартість МШП, яких бракує, - Д-т 949, К-т 641; віднесені на фінансовий результат (недостача МШП: Д-т 791, К-т 947; віднесена сума недостачі МШП на конкретну особу: Д-т 375, К-т 716) й одночасно Д-т 716, К-т 641 на суму ПДВ, пов'язану з відшкодуванням винною особою. Сума недостачі погашена винною особою через: -утримання (за заявою) із заробітної плати: Д-т 661, К-т 375; -внесення грошових коштів до каси підприємства: Д-т 301, К-т 375. Типові помилки під час здійснення операцій з матеріальними цінностями можуть бути такі: - незадовільна організація складського господарства та зберігання цінностей; - невиконання завдань щодо заготівлі матеріалів; -придбання непотрібних матеріалів, наявність на складі матеріалів, що псуються; -завищення собівартості заготовлених матеріалів; -порушення правил приймання вантажів, неправильне визначення та оформлення нестачі; -неповне оприбуткування запасів, що надійшли; -необґрунтовані претензії до постачальників; -нераціональне витрачання матеріалів на виробництво, порушення норм та лімітів відпуску; -відпуск дефіцитних товарів під виглядом надлишкових на сторону; -порушення порядку проведення інвентаризації; -нестача, надлишок, присвоєння матеріальних цінностей; -помилки та підробки в документах; -підміна нових матеріалів старими; - відпуск цінностей за заниженими цінами; -незадовільне ведення бухгалтерського обліку; -помилки у визначенні сум уцінок, дооцінок запасів та їх відображення в обліку. Типові недоліки в проведенні інвентаризації: -порушення строків проведення інвентаризації; -нерівномірний їх розподіл за календарними періодами; -порушення принципу раптовості; -неякісне проведення інвентаризації, а саме: - недотримання правил перевірки вимірювальних пристроїв перед початком інвентаризації; - включення в опис насправді неперевірених залишків цінностей; - відпуск та приймання матеріалів під час проведення інвентаризації без спеціальних позначок у первинних документах; - недотримання правил перевірки цін в описах; -недбале оформлення документів, а саме: - відсутність прізвищ, ім'я та по-батькові матеріально відповідальних осіб та членів комісії на інвентаризаційному описі та порівняльній відомості; - відсутність дати проведення інвентаризації, відсутність порівняльної відомості; - відсутність загальних підсумків кількості та суми за описом; - недостатньо інформації про вид матеріальних цінностей, сорт; -несвоєчасне оформлення та визначення результатів інвентаризації та їх відображення в обліку, особливо в пересортуванні; -проведення інвентаризації некомпетентними в її проведенні особами. |