|
В. Я. Савченко
Аудит
Навчальний посібник
Київ
КНЕУ
2005
|
Перед початком аудиторської перевірки важливо чітко визначити перелік питань, що підлягають перевірці. Цей перелік установлюється угодою сторін і може включати як повну перевірку всіх сторін діяльності банку, так і окремих його підрозділів. Звертається особлива увага на правильність формування статутних фондів комерційних банків. Виконання вимог Національного банку України щодо правильності формування статутних фондів, які визначені у Положенні про порядок проведення зовнішнього аудиту юридичних осіб, акціонерів (учасників) комерційних банків, яке затверджено Постановою Національного банку України від 21 лютого 1996 р. зі змінами і доповненнями, перевіряється особливо ретельно. Бажано об'єднати зусилля внутрішнього і зовнішнього аудиту, з тим щоб забезпечити правильну оцінку стану роботи банків. Аудит банківської діяльності має кілька особливостей. Річ у тім, що у процесі аудиторських перевірок банків та інших фінансово-кредитних установ розглядаються різні сторони економічної діяльності як самої кредитної системи, так і господарства, що обслуговується. Це накладає на аудиторів особливу відповідальність за кваліфікованість обстежень, об'єктивність і достовірність висновків, оскільки результати аудиту служать основою для підтвердження річного звіту, публікації балансу і загальної оцінки підсумків роботи кредитної установи. Аудит банку - це визначення фінансового стану банку на основі перевірки правильності складання та підтвердження достовірності балансу, обліку прибутків і збитків, аналіз стану обліку, відповідності обліку та дій банку вимогам чинного законодавства, перевірка дотримання рівності прав акціонерів (учасників) під час розподілу дивідендів, голосування, надання прав на придбання нових акцій тощо та підготовка висновків для надання інформації керівництву та акціонерам банку. Це визначення висвітлено в Положенні про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України затвердженого Постановою Правління НБУ № 114 від 20.03.1998 р. Якість і правильність розрахунку показників платоспроможності позичальників досліджується особливо уважно. Також перевіряються правильність розрахунку коефіцієнта загальної ліквідності, який характеризує, наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можливо погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотних активів та інші показники фінансового стану. У процесі аудиту комерційних банків звертається увага, зокрема, на такі питання: -раціональність організації робочого місця для спілкування з клієнтами, рівень комп'ютеризації, наявність доступу до документів та штампів; -забезпечення зберігання та використання печатки, штампів та бланків суворої звітності; -з'ясування справжнього стану зберігання грошей, документів і майна; -повнота і правдивість інформації про банківські операції; -достовірність даних бухгалтерського обліку і звітності та відповідності правил їх ведення і складання чинному законодавству; - наявність наказів (розпоряджень) по установі банку про надання працівникам права контрольного підпису розрахункових документів та зразків підписів. Досліджується відповідність назви клієнта номеру його рахунку, назви установи банку номеру його МФО. Зокрема, з'ясовується: -чи всі вільні місця в чеках закреслені для запобігання дописувань; -чи проставлені на документах необхідні підписи та відбитки печатки та чи відповідають вони заявленим зразкам; -чи відповідають номери оплачених грошових чеків номерам, зареєстрованим у картці із зразками підпису; -чи правильно зроблені відмітки на іменних чеках видаткових ордерів про пред'явлення паспорта отримувача, чи є на них підписи про отримання грошей та цінностей, чи відповідають номери пред'явлених до оплати розрахункових чеків номерам, зафіксованим у книзі реєстрації чекових книжок тощо; -чи немає випадків необґрунтованого затримання оплати документів. Крім цього, виконується така робота: -звіряються залишки аналітичного обліку з синтетичним за всіма балансовими рахунками на дату перевірки, за якими ведеться додатковий облік у журналах, книгах та інвентарних картках; -щомісячно перевіряється правильність оформлення виправних помилкових записів у бухгалтерському обліку. Вивчається правильність оформлення виправних ордерів. У тексті виправного ордеру треба вказати, коли та за яким документом зроблено виправний запис на звороті ордера, який підшитий в ордерну книжку, ким допущено виправний запис та посаду виконавця. Щомісячно довідка про перевірку виправних ордерів разом зі зшитком копій цих ордерів надається головному бухгалтеру для обліку помилок, з'ясування причин їх виникнення та вжиття заходів щодо їх усунення; - вивчаються операції за вкладами: установлюється наявність інформації про перелік вкладів, які відкриваються в національній та іноземній валютах; правильність прийняття, видачі та зарахування сум на рахунки вкладників; правильність застосування процентної ставки та нарахування відсотків порівняно з процентними ставками за депозитами та виданими кредитами; -перевіряється правильність відкриття рахунків, виконання операцій на поточних рахунках, ведення операцій з купівлі та продажу іноземної валюти, робота пунктів обміну валюти, правильність проведення операцій за коррахунками "Лоро" та "Ностро"; - перевіряється відповідність нарахування процентних та комісійних доходів та витрат вимогам Національного банку України, правильність їх відображення в податковому обліку; -перевіряється порядок видачі клієнтам дублікатів виписок рахунків. Їх облік ведеться в журналі обліку бланків дублікатів. Дублікат видається тільки за письмовою заявою клієнта, в якій вказані причини втрати виписки. На заяві клієнта має бути дозвіл керівництва банку на видачу дубліката. Дублікат виписки підписується відповідальним працівником. По закінченні перевірки, яка виявила порушення чинних правил проведення операцій, в усіх випадках аудитор повинен ретельно розібратися в характері цих порушень, установити їх причини та терміново вжити заходів щодо їх усунення. Перевіряючи використання кредитних ресурсів, потрібно звертати увагу на стан статутного капіталу, ліквідність балансу, а також дотримання норм обов'язкових резервів. Особлива увага під час аудиту кредитної діяльності приділяється дотриманню економічних нормативів. Аудитор повинен володіти методикою аналізу бухгалтерської звітності, з тим щоб робити правильні висновки про кредитну політику банку. Комерційні банки для підвищення ліквідності та для захисту інтересів вкладників, пайовиків, акціонерів формують обов'язкові фонди. Під час аудиту потрібно розглянути повноту створення таких фондів: -фонду обов'язкових резервів, який створюється у відповідних відсотках від обсягу залучених ресурсів (кредити, отриманні від інших банків і оподатковувані позики в розрахунок не беруться). Регулювання залишку коштів, що підлягають резервуванню, проводиться НБУ на 1-ше і 16-те числа через звіряння сум фактично внесених коштів і сум, що підлягають внесенню; -фонду страхування депозитів, що створюється з метою надання гарантії і забезпечення захисту інтересів вкладників (формування цього фонду дає змогу комерційним банкам у разі неплатоспроможності банку компенсувати внески і депозити своїм клієнтам); -фонду страхування від банкрутства. Цей фонд дає право банкам отримувати позики від НБУ на заповнення тимчасової нестачі ліквідності у встановленому розмірі до фактично сформованої величини даного фонду. Державний нагляд НБУ за діяльністю комерційних банків дає їм змогу бути більш упевненими у своїх діях, а також гарантувати інтереси вкладників, акціонерів і пайовиків. Під час аудиту бухгалтерського обліку треба передусім мати на увазі, що облік і звітність у комерційних банках здійснюється відповідно до правил, установлених НБУ. Банки, як відомо, мають свій, відокремлений від промислового, план рахунків бухгалтерського обліку. В аудиторських перевірках звертається увага на правильність складання балансів. Обов'язково повинні звірятися залишки за рахунками аналітичного і синтетичного обліку. Перевіряється також дотримання правил ведення бухгалтерського обліку і порядку оформлення грошово-розрахункових операцій, часто виявляються недоліки і недбалості і навіть невірогідність балансу. Обов'язковій перевірці під час аудиту підлягає правильність юридичного оформлення діючих рахунків клієнтів і обґрунтованість операцій щодо них. |