|
Р. І. Тиркало
Банківська справа
Навчальний посібник
Тернопіль
Видавництво «Карт-бланш»
2001
|
Основною статтею (джерелом) надходження готівкових коштів до операційних кас комерційних банків є торговельна виручка. За основу розрахунку надходження за цією статтею береться прогноз роздрібного товарообороту торговельних підприємств, включаючи товарооборот підприємств громадського харчування. При цьому як прогнозні, так і фактичні обсяги роздрібного товарообороту визначаються згідно з Інструкцією про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затвердженою наказом Міністерства статистики України № 389 від 28.12.1996 р. Крім того, при розрахунках враховується товарооборот підприємств, які не звітуються перед органами державної статистики, а саме: надходження готівкової виручки від продажу підприємствами, об'єднаннями, організаціями лісних, будівельних матеріалів та інших товарів народного споживання, які одержані за рахунок власного виробництва, товарообмінних операцій, закупівлі за кордоном, а також від продажу неліквідів, обладнання та інвентарю, що не використовуються. Враховується також передоплата, що надходить у поточному кварталі готівкою за періодичні видання майбутнього періоду. З одержаної загальної суми товарообороту відраховується сума виручки, що не використовується: - продаж товарів за безготівковими розрахунками; - вартість товарів, що продаються в кредит, за винятком сум, що сплачуються населенням готівкою; - виручка, що використовується торговельними організаціями на закупівлю сільськогосподарської продукції та на інші цілі; - реалізація газет і журналів через передоплату. Зазначені елементи виручки, що не інкасуються, розраховуються на підставі річного звіту про касові обороти з урахуванням їхньої питомої ваги в роздрібному товарообороті. Сума виручки, що не інкасується, прогнозується з урахуванням фактичного процента інкасації, аналізу його динаміки за минулий час та прогнозу товарообороту. Розрахований на період, що прогнозується, процент інкасації торговельної виручки порівнюється з фактичним прогнозом інкасації за минулий час; аналізуються причини змін процента інкасації, їх обґрунтованість, можливості збільшення розміру інкасації торговельної виручки. Решта торговельної виручки підлягає інкасації, тобто має бути здана торговельними організаціями (підприємствами) безпосередньо в банк готівкою та розрахунковими чеками; переказана на їхні рахунки в банку через пошту; надійти на рахунки торговельних підприємств безготівковими перерахуваннями від населення в оплату за товари. Суми торговельної виручки, що надходять розрахунковими чеками і безготівковими перерахуваннями в оплату за товари, визначаються на підставі даних за попередні періоди і здійснюваних заходів щодо розвитку цих форм розрахунків у перспективі. При визначенні суми виручки, що надходить через підприємства поштового зв'язку, потрібно виходити із обороту тих торговельних організацій, які здають виручку цим методом, а також брати до уваги фактичний розмір цих надходжень за минулий час. До загальної суми надходжень торговельної виручки, що інкасується, вносяться поправки на різницю в перехідній виручці на початок і кінець місяця (кварталу). При цьому сума виручки, що підлягає здаванню торговельними підприємствами на їхні рахунки в банку, в період, що прогнозується, збільшується на суму виручки торгівлі за останні дні періоду, що передує прогнозованому, і буде проведена за балансом банку у кварталі (місяці), що прогнозується, і зменшується на суму виручки від торгівлі в останні дні періоду, що прогнозується, яка буде прийнята на баланс установи банку в наступному (після прогнозованого) кварталі (місяці). Такий розрахунок складається регіональними управліннями НБУ. За такою ж методикою він може складатися установами комерційних банків на підставі фактичних і прогнозних матеріалів торговельних підприємств - клієнтів цих банків, а також матеріалів аналізу власних касових оборотів за минулий період. |