|
Р. І. Тиркало
Банківська справа
Навчальний посібник
Тернопіль
Видавництво «Карт-бланш»
2001
|
Надання банком кредитів під заставу векселів здійснюється на загальних принципах банківського кредиту. Прийняття векселів у заставу банк здійснює на підставі укладеного з векселедержателем-позичальником договору застави, в якому встановлюється місце зберігання заставлених векселів. В заставу приймається векселі, строк платежу за якими є більш віддаленим у часі, ніж термін дії позики. Вексель може бути переданий у заставу згідно з відповідним договором шляхом: 1. здійснення заставного індонсаменту і передавання його заставо-тримачеві; 2. здійснення іменного індонсаменту на користь заставотримача; 3. здійснення іменного чи бланкового індосаменту і передавання векселя заставотримачеві; 4. простого передавання векселя на зберігання в депозит державної нотаріальної контори; 5. простого передавання векселя на зберігання заставотримачеві без вчинення на його користь будь-якого індосаменту. Векселі подаються пред'явником у заставу з реєстром векселів в якому векселі розташовуються у порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Після прийняття банком позитивного рішення про прийняття в заставу всіх або окремих векселів визначається оціночна вартість кожного векселя і суму кредиту, що надається, а з позичальником укладається договір застави. Договір надання кредиту під заставу векселів може містити положення, що стосується специфіки застави, зокрема такі: - право банку при потребі звертати на погашення боргу суми, що надходить в оплату прийнятих у заставу векселів; - право банку дозволити позичальнику за його ініціативою замінювати одні векселі до строку їх оплати іншими. Звернення банком щодо стягнення на заставлені векселі може бути здійснене шляхом: 1. Пред'явлення векселя до платежу зобов'язаній особі, якщо вексель одержаний за заставним або передавальним індосаментом; 2. Продажу, якщо вексель одержаний за передавальним індосаментом. |