|
Р. І. Тиркало
Банківська справа
Навчальний посібник
Тернопіль
Видавництво «Карт-бланш»
2001
|
Під банківськими інвестиціями розуміють, як правило, вкладання коштів у цінні папери з терміном погашення понад один рік, що переслідують ціль одержання прибутку. Проте в сучасних умовах України, зважаючи на інфляційні процеси та недостатній розвиток ринку цінних паперів, враховуючи низьку ліквідність більшості об'єктів інвестиційних вкладань, до банківських інвестицій також відносять вклади у ЦП з терміном обігу до одного року. Банківські інвестиції класифікуються за такими ознаками та поділяються на такі види : Класифікація банківських інвестицій КЛАСИФІКАЦІЙНІ ОЗНАКИ. ЗА СКЛАДОМ - прямі, вкладання у статутний капітал, через паї та частки; портфельні, придбання цінних паперів. ЗА ТЕРМІНОМ - короткострокові, середньострокові, довгострокові. ЗА ВИДАМИ ЦІННИХ ПАПЕРІВ - вкладання у акції, вкладання в облігації, вкладання в інші боргові зобов'язання. Як правило, банки здійснюють розміщення коштів у цінні папери різних емітентів, на різні терміни та у різні види інструментів, що дозволяє створювати диференційовані банківські інвестиційні портфелі. Основні цілі банківських інвестицій стандартні: - отримання доходу; - збереження капіталу і забезпечення його приросту на основі росту курсової вартості ЦП; - регулювання та забезпечення ліквідності банку. Цілі, що переслідує банк здійснюючи інвестиційну діяльність, реалізуються через вироблення інвестиційної політики. При її виробленні банки керуються традиційними критеріями: ліквідність, дохідність, ризик та величина банківських процентних ставок. Таким чином, прийнято розрізняти два основні види інвестиційної політики банків: - агресивну: надається перевага ЦП із великим ступенем ризику, проте із значною потенційною дохідністю (акції); - консервативну: значну частину інвестицій займають вклади в облігації та інші короткострокові боргові зобов'язання, що призводить до зменшення ризику, підвищення ліквідності, проте до зменшення дохідності. |