Житлове право України - це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними та громадськими організаціями у процесі реалізації конституційного права людини і громадянина на житло. Правове регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі вирішення житлових питань, забезпечується комплексною галуззю права, котра охоплює норми цивільного, адміністративного, земельного, господарського, сімейного та інших спеціальних галузей права, об'єднання і кодифікація яких утворили нову галузь - житлове право. Предметом правового регулювання житлового права України є правовідносини, що виникають у процесі: а) реалізації права на житло; б) надання людині й громадянинові жилих приміщень у користування; в) користування людиною жилим приміщенням; г) управління житловим фондом; д) експлуатації та охорони житлового фонду; е) капітального й поточного будівництва житла; є) виключення з житлового фонду жилих будинків і приміщень, що не придатні для проживання; ж) розгляду житлових спорів та ін. Житлові правовідносини виникають, змінюються і припиняються відносно вже готового жилого будинку чи іншого приміщення, придатного для проживання людини. Вони неоднорідні, і більшість із них мають майновий характер, складаються у сфері розподілу й користування житлом. Всі вищеназвані житлові правовідносини регулюються системою норм житлових нормативно-правових актів, що складають житлове законодавство України. |