|
В. В. Копєйчиков
Правознавство
Підручник
Київ
Юрінком Інтер
2003
|
Для укладення трудового договору працівник повинен надати такі документи: заяву про прийняття на роботу (для укладення трудового договору в письмовій формі, скажімо, контракту, подання заяви не потрібно), паспорт або інший документ, що посвідчує особу (свідоцтво про народження), трудову книжку, а за її відсутності - довідку з місця проживання (виконкому, держадміністрації, домоуправління) про останнє заняття, військовий білет (для військовозобов'язаних). Окрім цього, власник або уповноважений ним орган може запросити працівника пред'явити інші документи, подання яких передбачено законодавством. Наприклад, у разі прийняття на роботу (посаду): виконання якої потребує певної кваліфікації або освіти, - документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію); яка заміщується за конкурсом, - характеристику і документи про обрання на посаду; молодих спеціалістів - направлення на роботу; осіб молодше 18 років або осіб, що приймаються на роботу зі шкідливими умовами праці, - довідку про стан здоров'я; пов'язану з виконанням функцій матеріально відповідальної особи, розпорядженням грошовими або іншими цінностями, - характеристику. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. У разі, якщо наказ (розпорядження) не було видано, а особа фактично стала до роботи чи була допущена до виконання трудових функцій, трудовий договір вважається укладеним. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з особою, якій за медичним висновком запропоновано роботу, протипоказану за станом здоров'я. Важливим елементом організації трудової діяльності фізичних осіб є встановлений порядок припинення трудових відносин. Трудовий договір може бути припинено за багатьма підставами. Умовно їх можна поділити на три групи: а) настання певної події (закінчення строку договору, смерть працівника); б) за ініціативою працівника чи власника (уповноваженого ним органу); в) на вимогу органу, що не є стороною трудового договору, так званої третьої особи (призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну - невійськову службу; на вимогу профспілкового комітету; коли набрав чинності судовий вирок; на вимогу батьків, усиновителів, опікунів щодо неповнолітніх працівників). Найбільш поширеною на практиці є друга група, яка включає припинення трудового договору за ініціативою працівника і за ініціативою власника (уповноваженого ним органу). |