Припинення трудових відносин за ініціативою працівника ще називають звільненням за власним бажанням, що більшою мірою відображає сутність і умови, необхідні для звільнення на цих підставах. З метою належної організації праці підприємств, установ, організацій, надання власникові (уповноваженому ним органові) можливості підбору нового працівника на місце працівника, який звільняється за власним бажанням, законодавством передбачено обов'язкове письмове попередження працівником власника (уповноваженого ним органу) про звільнення за два тижні до припинення трудових відносин. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в даній місцевості, потверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або за дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на. роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, запропонований працівником. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не може звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому згідно із законодавством не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавства про охорону праці, умов колективного договору з цих питань. По закінченні терміну попередження власника (уповноваженого ним органу) про припинення трудового договору працівник може залишити роботу, а власник (уповноважений ним орган) у цьому випадку повинен здійснити з ним розрахунок і видати йому трудову книжку. Водночас для деякої категорії працівників законодавством введено обмеження щодо припинення трудового договору в певний період за власним бажанням. Такі обмеження поширюються на молодих спеціалістів протягом терміну, визначеного в направленні на роботу або договором, а також для осіб, засуджених до виправних робіт без позбавлення волі (на період відбування ними покарання). Ясна річ, це правило має винятки. Приміром, розірвання молодим спеціалістом угоди до закінчення трьох років після її укладення можливе з поважних причин: 1) встановлення інвалідності І або II групи, внаслідок чого випускник не в змозі виїхати на роботу за призначенням; 2) встановлення інвалідності І або II групи у Дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (чи осіб, які їх заступають) випускника; 3) якщо молодий спеціаліст - вагітна жінка; мати чи батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею 6-річного віку); одинока мати чи батько, які мають дитину до 14-ти років або дитину-інваліда; 4) проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії. Прикордонних військах. Службі безпеки, а також в інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника; 5) вступу до вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації для випускників вищих навчальних закладів І-II рівнів акредитації. Що ж стосується строкових трудових договорів, то відповідно до чинного законодавства вони не можуть бути розірваними за ініціативою працівника, крім деяких випадків. Строковий трудовий договір з ініціативи працівника може бути розірвано достроково в разі хвороби працівника або його інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, на яких ми вже зупинялися, коли за законодавством не потрібно попередження за два тижні про припинення дії трудового договору. |