|
В. В. Копєйчиков
Правознавство
Підручник
Київ
Юрінком Інтер
2003
|
Під податком, слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками в порядку й на умовах, визначуваних законами України про оподаткування. Податки сплачуються в певному розмірі та в чітко визначені строки. Державні цільові фонди - це фонди, що створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків. Всі державні цільові фонди, крім Пенсійного фонду України, включаються до Державного бюджету України. До основних ознак податку належать: примусовість та обов'язковість, відсутність у платника вибору (платити чи не платити) і встановлення відповідальності за ухилення від сплати податку; безоплатність, тобто спрямованість коштів від платника до держави, відсутність зустрічних зобов'язань з боку держави; безумовність, сплата податку без виконання будь-яких дій із боку держави; нецільовий характер, відсутність чітких указівок щодо напрямків використання надходжень від певного податку; розподіл коштів від конкретних податків між бюджетами різних рівнів і державними цільовими фондами; безповоротність, яка означає, що кошти, сплачені у вигляді податків, не повертаються до платників. Податки виконують такі функції: фіскальну, тобто наповнення бюджетів усіх рівнів; контрольну, тобто перевірки ефективності функціонування податкової системи; розподільчу, тобто розподілу частини національного доходу по різних сферах задоволення суспільних потреб; регулювальну, тобто забезпечення стимулювання одних галузей суспільного виробництва і стримування інших. Законодавство України про оподаткування не визначає різниці між податком, збором (обов'язковим платежем) і митом. Воно засноване на єдності їхніх основних ознак (обов'язковість сплати, примусовий характер, здійснення контролю за їх надходженням з боку єдиного органу - державної податкової адміністрації). Одначе, поряд із спільними ознаками, між ними існують і певні відмінності. Податки на відміну від зборів та інших обов'язкових платежів мають головне значення для формування бюджету, оскільки вони забезпечують 80% надходжень до його доходної частини. Мета податків - задоволення потреб держави, тоді як збори та мито спрямовані на задоволення потреб або видатків окремих установ. Податки являють собою безумовні платежі, тоді як збори або мито сплачуються у зв'язку з наданням платникові послуги з боку державної установи, що виконує свої владні повноваження. Збори й мито здебільшого мають разовий характер, тоді як податки сплачуються з певною періодичністю. Різниця між збором і митом полягає в тому, що збір є платежем за наявність певного права, а мито - за здійснення на користь платника дій, які мають юридичне значення. |