|
Г. М. Дроздова
Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства
Навчальний посібник
Київ
ЦНЛ
2004
|
Вибір торгового партнера залежить від багатьох специфічних факторів. Разом з тим існують деякі положення, якими керуються всі підприємці при здійсненні експортно-імпортних операцій. Насамперед, вибір партнера визначається: 1) характером зовнішньоторгової угоди (експортна, імпортна, компенсаційна і т.д.); 2) предметом угоди (купівля-продаж товару чи надання послуг); 3) характером предмету угоди (сировинна чи готова продукція, машинно-технічна продукція чи товари народного споживання). Дальше важливо визначити країну, в яку найбільш вигідно експортувати чи з якої найбільш вигідно імпортувати товар (послуги). При порівнянні варіантів з виходу на ринок різних країн беруться до уваги такі критерії: - політична й економічна стабільність; - витрати виробництва; - транспортна інфраструктура; - державні пільги й стимули; - наявність як кваліфікованої, так і відносно дешевої робочої сили; - ємність ринку даної країни; - наявність торгових обмежень; - наявність необхідних постачальників сировини, матеріалів. Крім економічних критеріїв, важливо враховувати й характер торгово-політичних відносин з даною країною. Перевага надається тій, з якою налагоджені нормальні ділові відносини, підтверджені договірно-правовою основою, і яка не допускає по відношенню до нашої країни різного роду дискримінацій. При виборі фірми в першу чергу необхідно вивчити різні аспекти потенційних партнерів, а саме: 1) технологічний (вивчити технічний рівень продукції фірми, рівень ї технологічної бази і виробничі можливості); 2) науково-технічний (вивчити організацію НДДКР і витрат на них); 3) організаційний (організацію управління фірми, враховуючи ЗЕД); 4) економічний (дати оцінку фінансового становища фірми); 5) правовий (вивчити норми і правила, що діють в даній країні і мають відношення до співробітництва з потенційним партнером). В міжнародній практиці з урахуванням загальноприйнятих методик оцінки потенційних партнерів виділяють наступні принципи, які важливо враховувати при організації даної роботи: 1) оцінка степеня солідності потенційного партнера. Під степенем солідності фірми розуміють кількісні показники діяльності, масштаб операцій , ступінь платоспроможності і т.д. Для оцінки солідності фірми можна використати й інші показники, такі як кількість зайнятих (в т.ч. в НЮКР), число підприємств, частка продукції, що нас цікавить, в об'ємі виробництва фірми й галузі та ін. 2) оцінка ділової репутації. Ділова репутація фірми визначається тим, наскільки вона добросовісно і скурпульозно виконує свої зобов'язання, який у неї досвід у даній сфері бізнесу, вміння вести переговори на цивілізованому рівні; 3) врахування досвіду минулих угод. При наявності рівноправних умов у потенційних партнерів перевага надається тому, хто добре зарекомендував себе в колишніх угодах; 4) врахування становища фірми на зовнішньому ринку .тобто чи являється вона посередником або безпосереднім виробником (споживачем) продукції. Якщо фірма являється посередником, то в такому випадку треба серйозно підійти до вибору посередника. Насамперед необхідно звернути увагу на її фінансове становище. І, крім того, отримати інформацію про її кредитну здатність, виявити характер товару, що продається, і об'єм реалізації, наявність власної ланки збуту. Важливо звернути увагу і на особисті якості посередника. |