Організаційна будова логістичних ланцюгів може бути різною залежно від: 1) розмірів підприємств; 2) масштабів їх діяльності; 3) концепції управління; 4) матеріаломісткості; 5) галузі економіки; 6) кількості ланок; 7) схеми організації вантажопотоків. Крім того, на організаційну будову фірми впливають: а) межі сфери компетенції логістичних концепцій чи логістичних ланцюгів в організаційній структурі підприємства чи фірми; б) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики; в) централізована чи децентралізована форма організації управління матеріально-технічним постачанням. Основними інструментами управління логістикою є: 1) її бюджет як складова частина загального бюджету фірми при плануванні її господарської діяльності; 2) показники логістики; 3) планування номенклатури товарів методом АВІ; 4) методи дослідження операцій. У розвинутих країнах до основних логістичних показників належать: 1) частота оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (%), який визначають як частку від ділення обсягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб; 4) витрати на логістику (% від загальних витрат); 5) швидкість обертання матеріальних ресурсів по окремих складах; 6) витрати на відправлення одиниці продукції; 7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться; 8) завантаження складу та парку транспортних засобів; 9) ступінь ризику, пов'язаного зі складуванням запасів. |