Сірко Іван Дмитрович

Коротка біографія

Ватажок запорозьких козаків у другій пол. XVII ст.

Народився між 1605 і 1610 pp. у с. Мерефа (нині місто Харківської області). Серед політичних і військових діячів України другої половини XVII ст. йому належить одне з чільних місць. Усе своє життя він присвятив боротьбі з ворогами українського народу, насамперед з турецько-татарськими агресорами. Кінцевою метою цієї боротьби він вважав розгром Кримського ханства, а найпершим завданням кожного походу в Крим — визволення полонених з тяжкої неволі.

Перші вірогідні відомості про Сірка пов'язані з серединою 50-х років XVII ст., коли він був уже людиною середнього віку. З документальних джерел відомо, що вперше він виступив на історичній арені у званні полковника і кошового запорозьких козаків, і відтоді впродовж 26 років (з 1654 по 1680) фігурував серед запорозьких й українських козаків. За цей час він брав участь у 55 битвах і завжди, крім єдиного випадку, виходив переможцем.

У 1658 р. Сірко разом з І. Богуном очолив народне повстання проти І. Виговського та групи української козацької старшини, що пішла на угоду з польськими панами. В 1658 та 1659 pp. очолював боротьбу запорозького козацтва проти татарських орд, що були союзниками І. Виговського. Найбільшого розмаху діяльність Сірка набула під час організації походів проти турецько-татарських нападників наприкінці 50-х — на початку 60-х років. Так, козаки провели операції проти турецьких фортець у пониззі Дніпра, знищили передмістя Очакова — фортецю Іслам-Кермен і захопили багато полонених. У наступні роки І. Сірко продовжував невтомну боротьбу проти турецько-татарських поневолювачів. У 1667 р. І. Сірко та І. Ріг вивели із Січі загін запорожців і вирушили в похід на Кримське ханство. Козаки пройшли увесь Крим, звільнивши близько двох тисяч полонених. У 1668 р. Сірко виступив активним учасником і керівником повстання проти царських воєвод на Слобожанщині, а після його поразки повернувся на Запорожжя й відновив боротьбу з турецько-татарськими загарбниками.

У квітні 1672 р. безстрашного козачого ватажка по-зрадницьки заарештував полтавський полковник Ф. Жученко. Сірка було передано царським властям, які без суду і слідства заслали його до Сибіру в Тобольськ. Царський уряд не міг пробачити йому участі в народному повстанні 1668 р. Влітку запорозькі козаки вирядили в Москву посольство, щоб просити про повернення отамана. На початку 1673 p. І. Сірка звільнили із заслання, й він повернувся на Січ і продовжив боротьбу з ворогами України.

З ім'ям І. Сірка пов'язують появу знаменитого листа запорожців турецькому султану.

Помер 11 серпня 1680 р. Похований у с. Капулівка на Дніпропетровщині.