Грибович Степан Григорович

Коротка біографія

Український півчий Придворної співацької капели, композитор, педагог

Народився між 1766—1769 рр. у м. Березна (нині селище міського типу Чернігівської області) у родині священика Вознесенської церкви.

24 грудня 1775 р. у числі 13 інших малолітніх півчих за представленням М. Полторацького зарахований до штату Петербурзького хору. З 80-х рр. навчав малих півчих музичної грамоти і співу, аранжував для капели стародавні піснеспіви, які, крім того, дозволялись «до застосування у богослужінні».

З 1796 р. — помічник Д. Бортянського в навчально-виховному процесі капели, разом з яким працював над створенням хорового циклу піснеспівів для всіх приходів країни («Круг простого церковного пения, издревле употребляемого при высочайшем дворе») і завершив його у Санкт-Петербурзі 1830 р.

1825 р. капела відзначала 50 років служби С. Грибовича в хорі. 1826 р. за досягнення у виконавській, педагогічній і творчій діяльності його було нагороджено найпочеснішою придворною нагородою — «Діамантовим перснем». Із 1826 р. співпрацював із О. Львовим, а в 1833 р. допомагав йому в створенні російського гімну «Боже, царя храни».

Помер після 1833 р. у Санкт-Петербурзі.