Композитор, диригент, скрипаль, педагог, музично-громадський діяч Народився 23 липня 1866 р. у Празі. У 1885 р. закінчив Празьку консерваторію і працював скрипалем, диригентом симфонічних оркестрів, викладачем у містах Італії, Югославії. Вів, зокрема, клас гри на скрипці в консерваторії міста Загреба, був солістом — придворним музикантом у князя Чорногорії. Вдосконалював виконавську майстерність у Берліні у класі славнозвісного Іоахіма. З 1895 по 1908 р. — викладач Одеського Імператорського музичного училища. В Одесі багато виступав як соліст та ансамбліст. Був постійним учасником квартетних зборів Одеського відділення Російського музичного товариства, на сольних концертах виконував як твори класичного скрипкового репертуару, так і власні. З 1904 р. і до останніх днів жив у Миколаєві. В 1906 р. — директор Імператорського музичного училища. Під час його перебування на цій посаді активізувалось музичне життя міста. Щотижня учні та викладачі училища давали концерти. Художніми подіями міста ставали сольні концерти Й. Карабульки та виступи його квартету. За спогадами дочки митця Т. Швабової, знав багатьох відомих музикантів-скрипалів, піаністів, диригентів. Сам він як диригент уперше познайомив публіку Півдня України з творами Б. Сметани (зокрема, симфонічним циклом поем «Моя батьківщина») та А. Дворжака (симфоніями). В Миколаєві у Й. Карабульки гостював відомий чеський віртуоз-скрипаль і диригент Я. Кубелик. Відгуки про виконавську майстерність Й. Карабульки можна зустріти в пресі Одеси, Миколаєва, Херсона, Берліна та Лейпцига, де він з успіхом гастролював. Він автор понад 100 творів для скрипки і струнних ансамблів. Нагороджений почесними знаками Швеції та Чорногорії. Серед учнів Карабульки — видатний педагог П. Столярський. Помер 14 лютого 1920 р. у Миколаєві. |