Нарбут Георгій Іванович

Коротка біографія

Український художник-графік

Народився 9 березня 1886 р. на хуторі Нарбутівка (нині село Сумської області). Спеціальної художньої освіти не мав, технікою малюнка пером, шрифтовим мистецтвом оволодів самотужки. Після закінчення Глухівської гімназії з 1906 по 1917 р. жив у Петербурзі. Там зблизився з майстрами художнього об'єднання «Світ мистецтва», що позначилося на його творчості. Перебуваючи в столиці, Г. Нарбут щороку приїздив в Україну. В 1917 р. переїхав до Києва.

У радянський період художник поринув у справу культурного будівництва в Україні, обіймаючи низку важливих адміністративних посад. Із 1917 р. — професор, згодом — ректор Української академії мистецтв, голова комісії з організації музею на базі зібрання Ханенків (нині Київський музей західного та східного мистецтва).

Найяскравіше художній талант Г. Нарбута виявився в книжковій графіці. На ранніх творах майстра (ілюстрації до російських казок «Горошеня», «Снігуронька», 1906; «Війна грибів», 1909) позначився вплив І. Білібіна. Проте невдовзі художник виробив власний стиль, якому були притаманні лаконічність художніх засобів, використання національних традицій. Одним із головних джерел художнього стилю Г. Нарбута був глибокий творчий інтерес до української історичної старовини, давнього мистецтва. Своєрідний стиль молодого майстра яскраво виявився в оформленні книг «1812 рік в байках Крилова», «Три байки Крилова», «Давня архітектура Галичини», «Старовинні садиби Харківської губернії» Г. Лукомського (всі — 1914—1916), «Українська абетка» (1917) та ін.

З юнацьких років Г. Нарбут захоплювався геральдикою. В період проживання в Петербурзі був членом редколегії журналу «Гербовед». У 10-ті роки XX ст. художник оформив книжки «Малоросійський гербовник» В. Лукомського та В. Модзалевського та «Герби гетьманів Малоросії» С. Тройницького. В 1919 р. брав участь у розробці українського радянського герба і печатки.

Про багатогранність таланту Г. Нарбута свідчать створені ним силуетні портрети членів власної родини, пейзажні фони у «Військових алегоріях» (1914—1916), натюрморти. За малюнками художника були виготовлені перші паперові гроші Української держави.

В останні роки життя Г. Нарбут працював над ілюстраціями до «Енеїди» І. Котляревського (1919), оформляв перші українські журнали «Мистецтво», «Солнце труда», альманах «Зорі».

Помер 23 травня 1920 р. у Києві.