Реклама на сайте Связаться с нами
Діячі культури України

Сластіон Опанас Георгійович

Коротка біографія

На главную
Діячі культури України

Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф


Народився 14 січня 1855 р. у м. Бердянську (нині Запорізької області). У 1874—1882 pp. навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (у І. Крамського та П. Чистякова). Після закінчення академії мандрував по Україні, робив пейзажні малюнки, начерки сільських типів у характерному для певної місцевості вбранні, замальовував пам'ятки української старовини, старожитності селянського побуту, деталі архітектурних споруд, зразки народного різьблення по дереву.

Був одним із засновників українського архітектурного стилю (будинки земських шкіл, кредитно-кооперативних товариств, зокрема Миргородської водолікарні, 1912—1916). Створив картини: «Цегельний завод» (кінець 80-х років XIX ст.), «Проводи на Січ» (1898), «На жнивах» (1899), «Волинь», «Миргород» (обидві 1901), «Весна» (1904) та ін. В 1883—1885 pp. виконав серію ілюстрацій до поеми Т. Шевченка «Гайдамаки». В середині 90-х років XIX ст. художник працював над літографіями до альбому «Старовина українська і запорозька» (загинули 1900 р. під час повені в Петербурзі). В 1875—1928 pp. створив галерею портретів українських кобзарів.

Малюнки О. Сластіона часто друкувалися в журналах «Нива», «Живописное обозрение». Він співробітничав у сатиричній пресі (журнали «Шершень», «Осколки», «Стрекоза», «Шут»). Створив проекти шкіл у містах Кременчуці (1922), Лохвиці (1924) Полтавської області.

У 1900—1928 pp. викладав у Миргородській художньо-промисловій школі. Багато уваги приділяв дослідженню українського народного мистецтва, популяризації кустарних промислів. Друкував статті в журналах «Киевская старина», «Рідний край», газеті «Рада» та інших, виступаючи під псевдонімом Гончар, Опішнянський гончар. Залишив «Спогади про художника П. Мартиновича» (1931). Художні твори О. Сластіона зберігаються в Державному музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, Харківському і Полтавському художніх музеях. У 1920 р. був основоположником і організатором Миргородського краєзнавчого музею.

Помер 24 вересня 1933 р. у м. Миргород Полтавської області.