Сокальський Петро Петрович

Коротка біографія

Український композитор, музичний і громадський діяч, фольклорист

Народився 26 вересня 1832 р. в Харкові. З дитинства грав на багатьох музичних інструментах, зокрема на фортепіано, флейті, віолончелі, брав участь у домашньому ансамблі, в оркестрі молодих аматорів музики. В 1852 р. закінчив природничий факультет Харківського університету, після чого працював учителем ботаніки, зоології та мінералогії у Катеринославській гімназії, потім особистим секретарем російського консула в Нью-Йорку (1855—1857). Водночас продовжував займатися музикою, вивчаючи записані ним у Харківській губернії народні пісні. З 1859 р. співробітничав у газеті «Одесский вестник», яку видавав його брат Микола Петрович. У цей час друкував свої статті. Брав участь у концертах Одеського філармонічного товариства.

На початку 60-х років працював у Петербурзі, де публікувався у «Санкт-Петербургских ведомостях», журналі «Время». Співробітничав з російськими митцями, зокрема композиторами О. Даргомижським, М. Балакірєвим, Ц. Кюї, літературним критиком В. Стасевим. У 1862—1863 pp. навчався в Петербурзькій консерваторії, яку не закінчив, оскільки вирушив до Одеси, де у 1864 р. за зразком балакірєвської музичної школи організував Товариство аматорів музики (пізніше — Одеське музичне товариство).

Організував хор, читання публічних лекцій з історії і теорії музики, акустики, естетики. Писав статті, рецензії в газетах «Одесский вестник», «Новоросійський телеграф». Брав участь у першому Російсько-музичному конкурсі, на якому отримав премію за кантату «Бенкет Петра Великого». В 1875—1876 pp., перебуваючи в Болгарії як військовий кореспондент, записав кілька народних пісень, які використав у своєму творі «Слов'янський альбом».

У 70—80-ті роки XIX ст. багато писав. У творчому доробку П. Сокальського опери — «Мазепа» (1859, за поемою О. Пушкіна «Полтава»), «Майська ніч» (1863, за повістю М. Гоголя), «Облога Дубна» (1878, за повістю М. Гоголя «Тарас Бульба»); кантата («Бенкет Петра Великого», 1859), балада («Слухай»), близько 40 фортепіанних творів, понад 40 романсів, серед яких — на слова Т. Шевченка «Утоптала стежечку», «Полюбила молодого козака дівчина» та ін.

Автор збірок «Про музику в Росії» (1862), «Руська народна музика, великоруська і малоруська, в її будові мелодичній і ритмічній і відмінності її від основ сучасної гармонічної музики» (1888), «Малоросійські і білоруські пісні» (1903) та ін.

Помер 14 квітня 1887 р. в Одесі.