Шамо Ігор Наумович

Коротка біографія

Український композитор

Народився 21 лютого 1925 р. в Києві. Навчався у київській середній спеціальній школі. Закінчивши її, вступив до Першого Московського медичного інституту. У травні 1942 р. пішов добровольцем на фронт. Пережите у другій світовій війні знайшло втілення в багатьох його творах. Серед них — концерт-балада для фортепіано з оркестром, симфонія 3 («Пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни», пісні «Стоит над Волгою курган», «Баллада о трубачах» та ін.).

Після війни І. Шамо закінчив Київську консерваторію (1951). Його викладачами були А. Ревуцький і Б. Лятошинський. Композитор активно працював у багатьох жанрах: оркестрові твори, квартети, хори (цикл «Летят журавли», чотири мініатюри на вірші І. Франка), камерно-вокальні цикли на вірші Т. Шевченка, Р. Бернса, А. Малишка та ін. З 1952 по 1962 р. написав музику до 12 кінофільмів.

У 1948 р. з групою творчої молоді виїхав на Донбас для надання допомоги у створенні музичної художньої самодіяльності — хорів, інструментальних ансамблів, оркестрів — на заводах і шахтах краю.

1964 р. композитору було присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв України, 1970 — лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка. Народний артист УРСР (з 1975).

Вже будучи тяжко хворим, І. Шамо завершив ораторію «Скоморошины», присвячену 1500-річчю Києва, концерт для баяна з оркестром, Шостий струнний квартет.

Добре відомі його пісні «Киевский вальс», «Києве мій», «Рушник», «Пролегла дороженька», «Колышутся травы густые».

Для творчості І. Шамо характерні спільні з українською тогочасною музикою тенденції. Прикладом цього є фортепіанна сюїта «Тарасові думи» і фортепіанний цикл «Мальчиш-Кибальчиш». Проте композитор не зупинявся на досягнутому. Пошуки нетрадиційних форм ліричного висловлювання вивели його до балади, що значно поширило можливості пісні, особливо у творах драматичного, героїчного плану. З'явилися пісні «Баллада о братстве», «Песня о мире» та ін.

Композиторська майстерність І. Шамо виявлялася як у малих, так і великих формах. В останній період творчості він написав оперу «Ятранские игры». Музика її містить багато пісень календарного циклу — веснянок, купальських, жнивних.

Помер 16 вересня 1982 р. в Києві.