Український математик, учений у галузі кібернетики та обчислювальної техніки Народився 24 серпня 1923 р. в м. Ростові-на-Дону в родині інженера. У 1948 р. закінчив Ростовський університет. Спочатку досліджував абстрактну та топологічну алгебру, потім розробляв теоретичні й прикладні питання кібернетики. У 1956—1957 pp. очолював лабораторію обчислювальної техніки в Інституті математики АН УРСР. З 1957 р. і до кінця життя — директор Обчислювального центру (з 1962 р. — Інститут кібернетики) АН УРСР. Академік з 1961 p., віце-президент АН УРСР з 1962 p., академік АН СРСР з 1964 p., заслужений діяч науки з 1978 р. В. Глушков — автор 750 наукових праць, багато з яких не мають аналогів у світі. Зробив величезний внесок у розроблення теоретичних концепцій штучного інтелекту. Він прагнув спрямувати нову теорію на розв'язання реальних завдань проектування машин. Найвідоміші його праці стосуються теорії нескінченних дискретних, а особливо топологічних бікомпактних груп, проблем обчислювальної техніки і кібернетики, зокрема теорії цифрових автоматів. Під його керівництвом було сконструйовано серію електронно-обчислювальних машин: «Київ», «Мир», «Дніпро», системи «Львів», «Кунцево» та ін. Жодна з цих машин не поступалася найкращим зарубіжним зразкам. В ЕОМ «Київ», наприклад, знайшов своє практичне втілення важливий напрям теоретичних пошуків В. Глушкова — штучний інтелект. Створена під його керівництвом на початку 70-х років електронно-обчислювальна машина «Мир» стала прототипом сучасних «персоналом». За свої дослідження В. Глушков був двічі удостоєний Державних премій (1964, 1968). На робочому столі ученого під склом лежав аркуш паперу з написом: «Сьогодні перший день твого життя, що залишилося. Не гай марно часу». Він жив з максимальною віддачею і зробив величезний внесок у теорію та практику створення сучасних обчислювальних комплексів. Помер 30 січня 1982 р. |