Український фізіолог, громадський діяч Народився 25 січня 1852 р. у м. Харкові. У 1864 р. родина переїхала до Казані, де закінчив гімназію; вступив на математичний факультет Казанського університету, згодом перевівся на медичний факультет. 1874 р. закінчив медичний факультет Харківського університету. У студентські роки в Харкові починається наукова діяльність В. Данилевського в галузі біохімії, а згодом фізіології. В 1871 р. був нагороджений медаллю за перемогу в студентському науковому конкурсі в галузі фізіології. З цього часу питання про фізіологію м'язової діяльності надовго залишається у колі наукових інтересів В. Данилевського. В результаті досліджень він дійшов висновку, що провідне значення в динаміці м'язових скорочень має обмін білкових речовин. У 1877 р. захистив докторську дисертацію з фізіології і поїхав у відрядження до Європи. Після повернення до Харкова викладав фізіологію у вищих навчальних закладах. У 1909 р. очолив кафедру фізіології медичного факультету в Харківському університеті. Наукова діяльність ученого в період його роботи в університеті позначена різнобічністю і певними досягненнями. Значну увагу приділяв вивченню паразитів крові. Своїми працями вніс багато нового в паразитологію, працював над розв'язанням проблем лікування малярії. Велике значення для розвитку науки мають його роботи з фізіології головного мозку. В. Данилевський вивчав електричні явища в головному мозку і довів, що електрична активність мозку пов'язана з його функціональною діяльністю і є станом збудження, висловлював думку про матеріальність психічних явищ. У 1926 р. був обраний академіком АН УСРР. В. Данилевський відомий і як громадський діяч. Він організував у Харківській громадській бібліотеці «дешевий відділ» для найбіднішого населення, заснував у Харкові народну читацьку бібліотеку, «Товариство письменності», жіночий медичний інститут. Був ініціатором і видавцем «Народної енциклопедії наукових і прикладних знань». Помер 25 лютого у 1939 р. в Харкові. |