Зібер Микола Іванович

Коротка біографія

Український економіст, соціолог, громадський діяч

Народився 22 березня 1844 р. у м. Судак (Крим). Закінчив юридичний факультет Київського університету (1866). У 1871 р. захистив дисертацію на тему «Теорія цінності і капіталу Д. Рікардо у зв'язку з пізнішими доповненнями і роз'ясненнями». Дисертація привернула увагу багатьох спеціалістів. Здобув звання магістра політичної економії. У 1873—1875 pp. працював доцентом, потім професором політичної економії та статистики Київського університету. Підтримував дружні зв'язки з М. Драгомановим.

Член київської Громади і Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, один з організаторів кооперативного руху в Україні.

У 1875 р. на знак протесту проти запровадження в університеті диктаторського режиму і насильницької русифікації викладання подав у відставку і виїхав до Швейцарії. За кордоном підтримував тісні зв’язки з діячами визвольного і революційного руху України та Росії, співпрацював зі збірником «Громада», який видавав у Женеві М. Драгоманов, з віденською «Січчю», журналами «Знання», «Слово» і «Вісник Європи». Друкував статті з проблем економічного вчення Д. Рікардо і К. Маркса, які використав у другому виданні своєї дисертації. В праці «Давид Рікардо і Карл Маркс в їх суспільно-економічних дослідженнях» (1885) обстоював ідеї дрібнобуржуазного реформаторства, вважаючи, що перехід від капіталізму до нового ладу може відбутися через мирний розвиток кооперативного руху. Автор праць — «Теорія цінності Д. Рікардо» (1871) та «Нариси первісної економічної культури» (1883), в якій систематизував і критично переосмислив історію общинного землеволодіння у стародавніх народів.

Помер 10 травня 1888 р. Похований у Ялті.