Український учений, публіцист, громадський діяч Народився 26 січня 1905 р. в с. Ліски (тепер Коломийський район Івано-Франківської області) в сім'ї греко-католицького священика. Навчався в українській гімназії в Станіславі, а закінчивши її у 1925 p., вступив до Львівського університету, де вивчав історію та філософію. За працю «Канонічний процес поляків з хрестоносцями в 1339 р.» у 1931 р. отримав ступінь магістра філософії. У 1927—1929 pp. був редактором щомісячника «Молоде життя» та організатором Товариства українських студентів-католиків «Обнова» (1930 р. очолив його). Закінчивши університет, учителював у Львові. У 1931—1939 pp. редагував літературно-науковий часопис «Дзвони», писав статті, праці на історичні теми. Одну з них — «Українські визвольні змагання» — конфіскувала польська влада. На початку другої світової війни П. Ісаїв емігрував. Працював керівником шкільного відділу в Українському центральному комітеті у Кракові, редагував журнал «Українська школа» (1942—1943), писав праці на ідеологічні теми. За одну з них відбув чотири місяці ув'язнення. У 1945—1949 pp. учителював в Українській таборовій гімназії у Баварії. З 1947 р. — доктор філософії Українського вільного університету в Мюнхені. Після переїзду до США оселився у Філадельфії, викладав у суботній школі українознавства Української учительської громади та в Українському католицькому інституті. У 1962—1968 pp. був учителем українознавства в парафіяльній школі Св. о. Миколая. П. Ісаїв був також першим станичним Пластової станиці (1949—1953) у Філадельфії, головою головної управи «Обнови», належав до Української католицької асоціації преси і Товариства українських письменників та журналістів. Упродовж 1949—1963 pp. — редактор тижневика «Шлях», член шкільної ради Українського конгресового комітету Америки та Учительської громади. Був також дійсним членом Історичного товариства, членом американських історичних товариств. Найважливіші праці з наукового доробку П. Ісаїва: «Берестецька унія», «Звідки Русь-Україна прийняла християнство?», «Флорентійська унія», «Історія Перемишльського єпископства східного обряду» та ін. Він автор низки ідеологічних («Один чи три народи?», «На перекрою двох епох») та науково-популярних статей, численних рецензій. Помер 23 лютого 1973 р. у Філадельфії (США). |