Український правознавець, філософ, соціолог Народився 16 листопада 1868 р. в Києві у родині відомого українського вченого, криміналіста та історика права. Навчався на історико-філологічних факультетах Київського і Харківського університетів. У 1890—1892 pp. навчався на юридичному факультеті Дерптського університету. Здобути вищу освіту в Російській імперії не зміг через участь у марксистському русі. Продовжив навчання в Берлінському (1895—1897) та Страсбурзькому університетах (1897), де під керівництвом Г. Зіммеля, В. Гале вивчав право і філософію, слухав лекції А. Ріля і Р. Штаммера. Науково-письменницьку діяльність почав у дусі марксизму зі статті «Юбилейная выставка в Базеле» (1897). Проте в своїй дисертації «Суспільство та індивід. Методологічне дослідження» (1899) Б. Кістяківський відійшов від марксизму і наблизився до німецької «західно-південної школи» В. Віндельбанда і Г. Ріккерта. Доктор філософії — з 1899 р. Підтримував зв'язки з Г. Єллінеком, Г. Ріккертом, М. Вебером. Вебер обрав Б. Кістяківського як одного з найкращих знавців права своїм консультантом для написання роботи про політичні течії в Росії. Співробітничав з журналом «Украинская жизнь», в якому друкувався під псевдонімом Хатченко. У 1908—1910 pp. — головний редактор журналу «Критическое обозрение», а з 1911 р. — редактор журналу «Юридический вестник». Брав участь в установчих зборах і з'їздах «Союзу визволення». Викладав у Московському комерційному інституті (1906), Московському університеті (з березня 1909 — приват-доцент), Демидівському юридичному ліцеї в Ярославлі (1911—1914). За роботу над дисертацією «Соціальні науки і право», захищену 1917 р. в Харківському університеті, здобув ступінь доктора державного права. З того ж року — професор, а з 1919 р. — декан юридичного факультету Київського університету. З приходом більшовиків виїхав з Києва й оселився в Катеринодарі, де працював у Політехнічному інституті. Один з авторів збірок «Проблеми ідеалізму» (1902), «Віхи» (1909). Йому належать праці: «Государство правовое и социалистическое» (1906), «Проблема и задачи социально-научного познания» (1912), «Наши задачи», «Сущность государственной власти» (обидві 1913). Член Адміністративного генерального суду, академік Української АН з 1919 р. Протягом двадцяти років Б. Кістяківський захищав свої погляди, вбачаючи завдання дослідника в аналізі дійсної соціально-політичної ситуації. Помер 16 квітня 1920 р. |