Левитський Володимир Фавстович

Коротка біографія

Український економіст, статистик

Народився 6 червня 1854 р. в с. Старостинці Вінницької області в родині священика. У 1878 р. закінчив юридичний факультет Новоросійського університету (Одеса), після чого його призначили приват-доцентом політичної економії Демидівського юридичного ліцею в Ярославлі. 1890 р. отримав ступінь магістра за дисертацію «Задачи и методы науки о народном хозяйстве», в 1899 — ступінь доктора за дисертацію «Сельскохозяйственный кризис во Франции 1862—1892 гг.». 3 1892 р. очолив у Харківському університеті кафедру поліцейського права, згодом став професором політичної економії і статистики, водночас викладав історію політичної економії на Вищих харківських комерційних курсах.

В. Левитський написав низку праць з політичної економії, історії народного господарства Росії, Франції та інших країн, з аграрного питання в Росії («Вечно наследственная аренда земель», 1885; «О чиншевом владении», 1866; «Аграрный вопрос в России с точки зрения основных течений в развитии современного народного хозяйства», 1906; «К вопросу об экономическом значении крупных и мелких заводско-земельческих хозяйств», 1907; «История политической экономии в связи с историей хозяйственного быта», 1907 та ін.).

Підтримував ідею децентралізації в землеробстві, був послідовником теорій стійкості дрібного селянського господарства і спадної плодючості ґрунту, вважав, що повинна відбутися не «заміна індивідуалізму соціалізмом», а певне їх поєднання, тобто виступав фактично за змішану економіку. Він негативно поставився до економічної програми більшовиків і обстоював думку про селянську земельну власність.

З 1922 р. — академік ВУАН, з 1925 р. — академік АН УРСР.

У 1919—1930 pp. працював професором Харківського сільськогосподарського інституту. Представник соціально-економічного напряму. Був змушений відійти від проблем теоретичної економіки і зосередитися на прикладних науках. У цей період досліджував історію народного господарства Стародавнього світу та інші проблеми. Зазнавав гонінь за потурання «неонародникам».

Помер 26 жовтня 1939 р.