Студинський Кирило Йосипович

Коротка біографія

Український літературознавець, громадський діяч

Народився 4 жовтня 1868 р. в с. Кип’ячка (нині Тернопільської області) в селянській родині. У 1894 р. закінчив Віденський університет. З 1899 р. — дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) (у 1923—1932 рр. — його голова). У 1897—1899 рр. — доцент Краківського університету, у 1900—1918 і 1939—1941 — професор Львівського університету, у 1916—1920 — голова «Учительської громади». З 1929 — дійсний член ВУАН і академік АН УРСР. Очолював Українську національну раду (1921—1922). Восени 1939 р. був головою Народних зборів Західної України у Львові.

Автор понад 500 наукових і публіцистичних праць з літературознавства («Пересторога», 1895; «Пам’ятки полемічного письменства кінця XVI — початку XVII ст.», 1900; «Антіграфе, полемічний твір М. Смотрицького», 1925); з культурно-літературного руху в Галичині («Генеза поетичних творів М. Шашкевича», 1896; «Кореспонденція Я. Головацького», 1905—1909; «Копітар і Зубрицький», 1918; «Матеріали до історії культурного життя в Галичині в 1795—1857 рр.», 1920; «Іван Франко в соціалістичному процесі 1878 р.», 1926); з фольклористики («Лірники», 1894); про зв’язки Галичини і Наддніпрянщини («До історії взаємин Галичини з Україною», 1906; «З листів П. Куліша до Ом. Партицького», 1908); з курсу літератури XIX ст. («Літературні замітки», 1900; «В п’ятдесятиліття смерті Т. Шевченка», 1911).

Йому належить також чимало поезій, оповідань, які публікував в українських періодичних виданнях під псевдонімом К. Вікторин, І. Лаврін, К. Зорян та ін. З 70-х років плідно співпрацював із львівською «Просвітою». Упорядкував альбом «Пам’яті Маркіяна Шашкевича» (1911).

Був безпідставно заарештований органами НКВС. У 1941 р. закінчив своє життя у його катівнях. Місце поховання невідоме.