Український і російський педагог, письменник, філософ і освітній діяч Народився 26 липня 1773р. в м. Переяславі (нині Переяслав-Хмельницький Київської області) в родині поштмейстера. У 1789 р. закінчив Київську академію, у 1797 р. — Московський університет. Працював у Міністерстві юстиції, де створив проект третейського совісного суду. І. Тимківському належать перші спроби систематизації законів («Систематическое расположение законов российских», 1802). Брав участь у заснуванні Харківського університету i з 1805 по 1811 р. працював у ньому професором юриспруденції. Водночас (1803—1811) був куратором Харківської шкільної округи, викладав цивільне та кримінальне право, закони й форму судовиробництва. В цей період написав працю з філософії права «О применении знаний к состоянию и целям государства» (1808), де розглянув закономірності розвитку суспільства і висловив думку, що форма державного правління народу не залежить від окремої людини чи групи людей, а визначається розвитком промисловості й освіти. У своїх поглядах учений спирається на ідеї французьких просвітників, зокрема теорії »природного права» і »суспільного договору». У Харкові вийшла праця «Опытный способ к философическому познанию российского языка» (1811). У 1818 р. І. Тимківського обрано повіреним суддею м. Глухова. З 1825 по 1838 р. — директор Новгород-Сіверської гімназії. Виступав за демократизацію освіти й виховання. Справив вплив на формування педагогічного і наукового світогляду К. Ушинського, який закінчив Новгород-Сіверську гімназію. Людина освічена, талановита й діяльна, І. Тимківський пише та публікує праці різного напряму: літературно-публіцистичні («Записки», 1852; «Судья и парадоксы», 1855), спогади («Мое определение в службу, сказанное в частях. 1785—1799»), краєзнавчу та історичну роботу «Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей». Помер 27 лютого 1853 р. в с. Туранівка (нині Сумська область). |