Український і російський письменник, етнограф Народився 11 березня 1816 р. в с. Ісківці (нині Лубенського району Полтавської області) в родині дрібного поміщика. Освіту здобув у Ніжинському ліцеї, де навчався з 1829 по 1835 р. Тут він познайомився з Є. Гребінкою. Дружні стосунки з ним позначилися на поетичній творчості О. Афанасьєва. Після закінчення ліцею упродовж восьми років проходив військову службу в Білгородському уланському полку. Дослужився до рангу поручика і в 1843 р. звільнився. Деякий час ніде не служив. Саме тоді він познайомився з Т. Шевченком і супроводжував його в подорожі по Лівобережній Україні (1845—1846). У 1847 р. вступив на цивільну службу до канцелярії воронезького губернатора, а наступного року став редактором «Воронежских губернских новостей». В 50-х роках залишив урядову службу і зайнявся літературною працею. Як мовознавець виявив себе в складанні українсько-російського словника, який, на жаль, не завершив. Багато перекладав з польської та французької мов. Автор поетичних збірок та романів. У 1855 р. у Петербузі вийшла анонімна збірка його віршів «Що було на серці», яка принесла йому славу. Деякі поезії із цієї збірки близькі до народних пісень («Скажи мені правду, мій добрий козаче», «Ой у полі на роздоллі», «Прощання»). Найвідоміший роман О. Афанасьєва-Чужбинського «Петербурзькі картярі» (1872). Цінний фактичний матеріал містять його «Спогади про Т. Г. Шевченка». Багато уваги приділяв збиранню фольклорного та етнографічного матеріалу. Серед етнографічних праць слід відзначити «Нариси полювання в Малоросії» і «Подорож у Південну Росію» (1861—1863), яка була підготовлена на матеріалах, зібраних під час державної етнографічної експедиції в басейнах Дніпра та Дністра. О. Афанасьєв-Чужбинський був засновником газети «Петербургский листок», редактором «Магазина иностранной литературы». В останні роки свого життя отримав місце смотрителя Петропавлівського музею. Помер 18 вересня 1875 р. у Петербурзі. |