Український письменник, актор, режисер Народився 24 червня 1841 р. в м. Воронеж у сім'ї, що походила від французьких емігрантів. Брат славетного художника М. Ге та письменника Г. Ге. Навчався у гімназії, перебував на військовій службі. У 1870—1880 pp. жив на Херсонщині. Викладав на заснованих ним в Одесі і Києві драматургічних курсах. Писав російською мовою. Драматургічну спадщину І. Ге становлять 25 п'єс — як оригінальних творів, так і переробок та перекладів. У своїх п'єсах «Мотивы смерти» (1878), «Второй брак», «Виновные, но не судимые» (обидві 1879), «Карьерист» (1880), «Мираж» (1883), «Самородок» (1885), «Осколки минувшего» (1891), «Идеалисты и практики» (1893) та ін. письменник порушував соціальні та морально-етичні проблеми. Більшість п'єс І. Ге було надруковано, окремі з них увійшли до репертуару столичних та провінційних театрів 70—90-х років XIX ст. Він також автор оповідань, повістей, нарисів, критичних статей («Замок печали и скорби», «Вильям Шекспир» та ін.). Помер 12 липня 1893 р. Похований у Києві. |