Український письменник і публіцист Народився 16 липня 1891 р. у Києві в родині народного вчителя. Брав участь у революційних подіях 1905—1907 pp. З 1909 р. навчався на слов'янському відділенні філологічного факультету Київського університету. Виявив глибокий інтерес до фольклору слов'ян, написав дослідження про сербський епос. Проте в 1912 р. був виключений з університету за розповсюдження нелегальної літератури. З початком першої світової війни перебував у лавах російської армії. Після 1917 р. повернувся до Києва, де редагував газету «Народна воля». Брав участь у повстанні проти гетьманської влади, за що 3 місяці відсидів у в'язниці. 2 квітня 1922 р. в Харкові при газеті «Селянська правда» було створено Спілку селянських письменників «Плуг», яку С. Пилипенко очолював упродовж усього часу її існування. Поступово спілка стала масовою організацією письменників. Її діяльність була спрямована на піднесення культурного рівня села, виявлення в ньому нових літературних талантів. У 1931—1932 pp. належав до редколегії «Літературної газети», був відповідальним секретарем Федерації об'єднань радянських письменників України (ФОРПУ). Внаслідок безпідставних звинувачень був репресований. Літературно-художня спадщина С. Пилипенка різноманітна за жанрами. Він є одним із фундаторів (разом з В. Блакитним та В. Ярошенком) радянської байки в Україні. Йому належать майстерні переспіви байок російського письменника І. Батрака (І. Козловського), білоруського К. Крапиви, поетичних творів інших авторів. Переклав і відредагував збірку грузинських байок, однак її не було надруковано. У байках та оповіданнях відображено події та явища суспільного життя країни від першої світової та громадянської воєн до середини 30-х років. Крім байок з так званими традиційними езопівськими сюжетами у збірках С. Пилипенка («Байківниця», 1922; «Байки», 1927; «Свині на дубі», 1932) натрапляємо на твори з цілком оригінальним змістом, новими персонажами, взятими з сучасної авторові дійсності («Прапор і кулемет», «Демонстрація» та ін.). С. Пилипенко є також автором збірок оповідань «Скалки життя» (1925), «Під Черніговом», «Кара» (обидві 1927), «Тисячі в одиницях» (1928) та ін. Його перу належить військовий щоденник за 1916—1917 pp., що має чітко виражений антивоєнний характер («У поході», «Острів Драйкройцен», «Огнева паніка», «Льодолом»). Чимало оповідань із цих збірок увійшло до книжки «Простые рассказы» (1928). Збірка «Під Черніговом» присвячена подіям громадянської війни і значною мірою є результатом вражень самого автора. У деяких творах (оповідання «Коли плакав батько», новели зі збірки «Кара») автор порушує морально-психологічні проблеми. Короткі анекдотичні сюжети і пригодницькі історії викладено у книжці «Тисячі в одиницях». Творчій манері С. Пилипенка притаманні щирий гумор, лаконізм, соковитість і дотепність викладу. Помер 3 березня 1943 р. |