Реклама на сайте Связаться с нами
Короткі біографії українських письменників

Володимир Сосюра

Коротка біографія

На главную
Короткі біографії українських письменників
Твори українських письменників
Творчість українських письменників
Скорочені твори українських письменників

Український поет


Народився 6 січня 1898 р. на ст. Дебальцеве Донецької області в робітничій сім'ї. У 1922—1923 pp. навчався в Харківському комуністичному університеті ім. Артема, у 1923—1925 pp. — на робітфаці Інституту народної освіти.

Перші кроки як поет Володимир Сосюра зробив ще в юності. У 1917 р. почав друкуватися у газеті «Голос рабочего» та у журналі «Вільна думка».

Вісімнадцятилітнім юнаком В. Сосюра потрапив у вир громадянської війни. У 1918 р. взяв участь у повстанні проти кайзерівських і гетьманських військ, кілька місяців перебував у загонах С. Петлюри, згодом потрапив до червоних, а восени 1919 р. — в полон до денікінців. Його мали розстріляти і лише випадково він вижив.

1921 р. в Харкові познайомився з В. Елланом та І. Куликом, і ця зустріч стала визначальною в становленні В. Сосюри як поета. Була опублікована його збірка «Поезії» (1921) і ліро-епічна поема «Червона зима» (1922), де змалював події громадянської війни та революції. Неповторність творчої манери, щирість і простота тону, романтична захопленість предметом викладу зумовили велику популярність його поезії. Він плідно працює, одна за одною виходять збірки: «1871 рік» (1923), «Сніги», «Сьогодні» (обидві 1925), «Коли зацвітуть акації» (1926), «Юнь» (1927), «Серце» (1931) та ін.

Період сталінщини негативно позначився на творчості В. Сосюри: багато його віршів зі збірок «Червоні троянди» (1932) і «Люблю» (1939) сповнені відвертої декларативності.

1941 р. був евакуйований до Башкирії. У 1942 р. працював в Українському радіокомітеті у Москві. З 1943 р. увійшов до складу редколегії фронтової газети «За честь Батьківщини».

У поетичних збірках «Під гул кривавий», «В годину гніву» (обидві 1942), поемі «Мій син» (1944) зображено боротьбу народу проти фашизму.

За збірку поезій «Щоб сади шуміли» (1947) В. Сосюра у 1948 р. був удостоєний Державної премії першого ступеня, за збірки «Ластівки на сонці» і «Щастя сім'ї трудової» — Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1963).

Поезії В. Сосюри притаманні глибокий ліризм, філософські роздуми. Його твори перекладені багатьма мовами світу. Сосюра перекладав твори О. Пушкіна й М. Лермонтова українською мовою.

Помер 8 січня 1965 р. в Києві.