Агата Турчинська

Коротка біографія

Українська письменниця

Народилася 11 лютого 1903 р. в містечку Куликів Львівської області. З 1915 р. проживала в Києві. Навчалася у Київській музичній школі разом із З. Гайдай і Г. Верьовкою. Написала лібрето до опери під назвою «Русалка», створила одноактівку «Тарас в неволі». У 1926 р. закінчила Київський інститут народної освіти. Того ж року почала друкуватися.

Працювала вихователькою в дитячому будинку. Була членом літературної організації «Західна Україна» (київської групи). У 1929 р. виходить її перша збірка поетичних творів «Ізвори». Поряд із творами, позначеними впливом поезій П. Тичини, у збірці багато віршів з виразними ознаками власного поетичного стилю. Її ім'я стає відомим у Галичині.

А. Турчинська брала активну участь у громадській роботі. З 1938 р. — член Спілки письменників України. Були опубліковані її збірки «Урожай» (1939), «Привіт, Галичино!» (1940) про життя й побут сучасників, хліборобську працю, про гордість нації — Лесю Українку, Т. Шевченка. Під час Великої Вітчизняної війни перебувала в евакуації, працювала в газеті «Туркменська іскра», інспектором у справах мистецтв РНК Туркменської РСР, заступником голови секції російських письменників.

Перебування у 1941—1943 pp. у Туркменістані стало поштовхом до написання поем, нарисів, оповідань українською і російською мовами (нарис «Люди аула Оджі», поема «Курбан Дурди» та ін.). Після її повернення до Києва вийшли збірки «Марічка» (1945), «Милана» (1950), «Дорогі заповіти» (1958) та ін. А. Турчинській належить лібрето опери «Милана» (1955) композитора Г. Майбороди. У 1964 р. у журналі «Дніпро» було опубліковано її повість «Бузкове зілля» (окремою книжкою вийшла 1966 p.). 1964 р. вийшов друком роман «Друг мій Ашхабад» українською мовою, 1967 р. — туркменською.

Упродовж творчого шляху А. Турчинська неодноразово зверталася до образу Т. Шевченка в поемах «Дитинство поета» (1941), «Тарасова гора» (1961), у збірці «Земля моя, зоря моя» (1961). Її творчій манері притаманні громадський пафос, відданість улюбленим темам і образам, хвилюючий автобіографізм, прагнення урізноманітнити художні прийоми (насамперед у вірші-роздумі, ліро-епічній поемі).

Померла 22 серпня 1972 р. в Києві.