Сергій Южаков

Коротка біографія

Український літератор, публіцист, економіст

Народився 29 грудня 1849 р. в м. Вознесенську Херсонської губернії (нині Миколаївської області) в родині військового. Сім'я часто переїжджала, певний час жили в Новій Одесі й Миколаєві.

У 1866 р. вступив на історико-філологічний факультет Новоросійського університету (Одеса). Незабаром там почалася його літературно-публіцистична діяльність (друкувався у газетах «Одесский вестник» та «Николаевский вестник»). З грудня 1872 р. надрукував серію нарисів під загальною назвою «Соціологічні етюди», які пізніше були видані окремою книжкою. В цих нарисах, які стали помітним явищем у розвитку соціології, піддав критиці поширений тоді «суб'єктивний метод». Він відводив важливу роль в історії особистості. Недооцінював значення розвитку капіталізму в Росії.

У 1879 р. за протиурядову діяльність С. Южакова було заслано до Красноярського краю. Там у в'язниці він познайомився з письменником В. Короленком.

Після повернення із заслання значно активнішою стає його публіцистична та літературна діяльність. Він співробітничав у журналах «Отечественные записки», «Русская мысль», «Вестник Европы», «Дело». Закликав повернутися до патріархальних відносин, розширити селянські землеволодіння.

У 1885—1889 pp. — член редколегії «Северного вестника».

У 1889 p. С. Южаков здійснив подорож у службових справах на пароплаві «Доброволец Петербург» на Далекий Схід. Враження від побаченого він описав у книжці під такою самою назвою (1894), що стала фактично першою в Росії у жанрі краєзнавчої науково-художньої літератури. Вона й нині становить значний інтерес, як і книжка «Афганистан и сопредельные страны», опублікована 1885 p.

З 1893 p. і до кінця життя С. Южаков — постійний автор і керівник одного з відділів журналу «Русское богатство», редактором і видавцем якого був В. Короленко. Починаючи з 1894 р. він публікує в цьому виданні серію статей з різних питань народної освіти. Згодом статті були видані окремою книжкою «Вопросы просвещения. Публицистические опыты». В них було висунуто ідею здійснення в царській Росії загальної середньої освіти.

С. Южакова слід вважати одним із зачинателів жанру наукової художньої біографії («М. М. Сперанский», 1892; «Ж.-Ж. Руссо», 1894). У 1895 р. в Одесі вийшла друком його книжка «Любовь и счастье в произведениях Пушкина. Критический этюд».

Великим внеском С. Южакова в науку й культуру було редагування ним «Большой энциклопедии» — однієї з двох найфундаментальніших енциклопедій дожовтневих часів. Двадцять томів цього видання побачили світ у 1900 р. і кілька разів перевидавалися. У 1909 р. вийшли додаткові 21 і 22 томи.

Наприкінці XIX ст. С. Южаков мусив зважати на цензуру, однак у додаткових томах він подав своєрідний довідник з громадського і політичного стану тодішньої Росії (об'єктивну характеристику тодішніх партій та їх керівників тощо).

Помер 12 грудня у 1910 р. в Санкт-Петербурзі.