Deus ex machina
Бог з машини

Цей вираз приписується старогрецьким філософом Платоном (427—347 до н. е.) у діалозі «Кратіл» філософові Сократу. Пов’язаний з театральною практикою античності: у трагедіях актори, що грали ролі богів, з’являлися на сцені несподівано, за допомогою спеціальних машин. У переносному значенні (стороння сила, яка своїм ніким не передбаченим втручанням розплутує якусь складну справу) вислів набув поширення у латинському перекладі.