Fin de siècle
Кінець віку

Вираз виник наприкінці 80-х років XIX ст. Авторами його були французькі письменники Мікар і Жувено, які написали п’єсу «Кінець віку» («Fin de siècle»), поставлену вперше 17 квітня 1888 р.

Явищами «кінця віку» стали називати характерні прояви занепаду культури — войовничий індивідуалізм, відмову від загальноприйнятих моральних норм, відхід від суспільного життя, містицизм. Згодом значення виразу розширилося (стали говорити, наприклад, «жінка кінця віку», «виховання кінця віку» і т. ін.).