Цей крилатий вислів походить від імені саксонського барона Карла-Фрідріха-Ієроніма фон Мюнхгаузена (1720—1797), автора «Путівника для веселих людей» (1781) — збірки оповідань про неймовірні пригоди та фантастичні подорожі. Особливо популярним ім’я Мюнхгаузена стало після появи «Оповідань барона Мюнхгаузена про його незвичайні мандрівки і воєнні пригоди в Росії» (1786) англійського письменника Р. Распе. Того ж року Г. Бюргер перекладає цей твір німецькою мовою. К. Іммерман у чотиритомному сатиричному романі «Мюнхгаузен» (1838—1839) знов звертається до цього образу. Оповідання про пригоди Мюнхгаузена неодноразово видавалися в різних країнах у переробках для дітей. У переносному значенні Мюнхгаузен — веселий брехун і хвалько; людина, що втратила почуття міри. |