Вигострить сокиру

Слова з поезії Т. Г. Шевченка «Я не нездужаю, нівроку» (1858). 22 листопада 1858 р. Шевченко, обізнаний вже тоді з підготовчими заходами до скасування кріпацтва, писав:

Добра не жди,
Не жди сподіваної волі —
Вона заснула: цар Микола
Її приспав. А щоб збудить
Хиренну волю, треба миром,
Громадою обух сталить;
Та добре вигострить сокиру —
Та й заходиться вже будить.

Один з російських революціонерів-демократів, звертаючись до Герцена, писав у «Колоколі»: «Ви все зробили, що могли, щоб сприяти мирному розв’язанню справи, змініть же тон, і хай ваш «Колокол» благовістить не до молебня, а дзвонить на сполох. До сокири кличте Русь...» («Лист з провінції», надрукований в 1860 р. під псевдонімом «Русский человек»; лист вийшов з кіл, близьких до Чернишевського). Співзвучність цих висловлювань свідчить про повну єдність думок великих революціонерів-демократів у ставленні до основного тоді питання суспільного життя в Росії — знищення кріпацтва.